Олександр Співаковський звернувся до МОН щодо проблем у професійно-технічній освіті.

12

29 січня 2016 року у конференц-залі Верховної Ради України відбулась Всеукраїнська нарада з проблем та ризиків подальшого функціонування системи професійно-технічної освіти в контексті прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік” .

В обговоренні взяли участь члени Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народні депутати України, які представляли різні фракції та політичні групи, заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзєй, представники Міністерства фінансів, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, професійно-технічних навчальних закладів, громадських організацій та інші, небайдужі до долі професійно-технічної освіти громадяни.
Увесь час, коли проходила ця нарада, під стінами Верховної Ради України відбувався велелюдний мітинг представників професійно – технічних навчальних закладів, які з’їхались з усієї України для того щоб отримати від парламентарів відповідь на одне питання – що їм робити в ситуації, коли вже місяць не виплачують зарплати та стипендії, не забезпечують харчуванням дітей-сиріт та погрожують відключити постачання тепла, води та електроенергії у зв’язку з несплаченою заборгованістю.
Що ж привело сьогодні сотні людей під стіни парламенту та виступило підставою до термінового скликання наради?
Причиною виступило наступне:
Після прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік” та пов’язаного з ним Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”
видатки на фінансування підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах були передані з державного до місцевих бюджетів. Також Кабінету Міністрів України були визначені завдання забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій професійно-технічної освіти.
Одночасно була скасована Субвенція на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету, яка у 2015 році становила близько шести мільярдів гривень.
При цьому передбачалось, що фінансування видатків на підготовку робітничих кадрів здійснюватиметься за рахунок зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів. Мінфін
Як повідомив присутній на нараді директор департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Роман Єрмоличев, за результатами аналізу доходів місцевого бюджету у 2015 році, спостерігалось зростання у розмірі 28,1 млрд. грн., прогнозований ріст цих доходів у 2016 році складатиме 4,6 млрд. грн. а залишки доходів місцевих бюджетів станом на сьогоднішній день складають 27,4 млрд. грн.Всього ж за даними Мінфіну передано для подальшого фінансування до місцевих бюджетів 755 професійно – технічних навчальних закладів, з яких до обласних бюджетів передано 336 закладів, а до бюджетів міст обласного значення – 419 закладів. Всього обсяг фінансування професійно-технічної освіти з місцевих бюджетів складатиме 5,8 млрд. грн., з яких, за даними Мінфіну, на сьогодні вже передбачено рішеннями відповідних місцевих рад 3,9 млрд. грн. Не затверджено виділення коштів по 25 містам обласного значення.

На думку представника Мінфіну головною причиною сьогоднішньої кризової ситуації у фінансуванні професійно-технічної освіти виступило принципове небажання місцевого керівництва брати на себе зобов’язання по такому фінансуванню, хоча вони мають для цього відповідні доходи, а також те, що ще не затверджені всі місцеві бюджети.

Проте вказані вище обґрунтування не знайшли підтримки у присутніх у залі представників професійно – технічної освіти. Виступаючі один за одним говорили про те, що місцеві бюджети не спроможні забезпечити фінансування професійних навчальних закладів, оскільки передбачуваний рівень їх доходів просто не дозволить цього зробити.
У своїх виступах представники професійно – технічної освіти говорили про те, що місцеві ради міст низки областей категорично заперечують можливість відволікання власних доходів, які надійдуть до бюджетів міст обласного значення, та спрямування їх на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах. Переважна більшість місцевих рад планує і має в наявності кошти на професійно-технічну освіту на період 1-3 місяці, сподіваючись на повернення субвенції з державного бюджету. Існує велика загроза збільшення уже наявного дефіциту коштів у місцевих бюджетах. Це призведе до закриття професійно-технічних навчальних закладів, їх нераціонального перепрофілювання, відчуження приміщень, земельних ділянок, а також скорочення робочих місць для педагогічних працівників.
Виступаючі зауважували, що прийняті зміни законодавства можуть призвести до руйнації системи профтехосвіти на місцях, значно знизиться підготовка робітничих кадрів з малопрестижних та гостродефіцитних професій, у яких є потреба в інших регіонах.

Крім того, професійно-технічні навчальні заклади виконують значні соціальні функції. Із 174 тис. учнів ПТНЗ 29 відсотків осіб потребують соціального захисту (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; мають одного з батьків; з сімей, що потрапили в складні життєві обставини, з малозабезпечених сімей; з фізичними та/або розумовими вадами).
Ставиться під загрозу доступність професійно-технічної освіти особами, які приїхали на навчання з інших областей і міст, що позбавить їх конституційного права на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей. Єдиною пропозицією щодо врегулюванні існуючої проблеми з точки зору делегатів, які прибули на нараду було повернення фінансування професійно-технічної освіти за рахунок субвенції з державного бюджету. Але на жаль, жодним з них не було запропоновано з яких джерел отримати ці кошти…

Натомість, Комітет запропонував дещо інше, але єдино можливе у сьогоднішній ситуації вирішення цієї проблеми.
Так, народними депутатами України, як тими, що входять до складу Комітету, так і представниками інших фракцій, яким небайдужа доля професійно-технічної освіти, було підготовлено та зареєстровано два законопроекти – “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” (реєстраційний номер 3830-3 від 29.01.2016 року) та “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (реєстраційний номер 3831-2 від 29.01.2016).

Зміст цих законів зводиться до наступного:
1. Фінансування професійно-технічних навчальних закладів з місцевих бюджетів здійснюватиметься з двох рівнів(3,9 млрд.грн.):
Перший рівень – обласний бюджет;
Другий рівень – обласні центри.
2. Передбачено можливість часткового фінансування ПТНЗ на надання загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції (1 млрд. грн.).
3. Повернення субвенції на підтримку підготовки робітничих кадрів(1 млрд.грн. зі стабілізаційного фонду).
4. Вводиться норма, відповідно до якої після передачі в комунальну власність вивільнене майно ПТНЗ може використовуватись тільки для освітньої діяльності. У випадку передачі його в оренду отримані кошти мають надходити тільки до освітнього бюджету.

Прийняття цих законів, розгляд яких має відбутись на наступному тижні, на думку Комітету, надасть можливість оперативно вирішити існуючу кризову ситуацію. І вже після цього провести ґрунтовний аналіз моделі фінансування професійно- технічної освіти та знайти виважене та вірне рішення, реалізація якого надасть можливість не лише зберегти, але й сприяти ефективному її розвитку.
Також, наприкінці наради мною було викладено особисту точку зору щодо передумов, які призвели до виникнення цієї ситуації та шляхів її вирішення.
Насамперед я вважаю, що необхідно погодитись з позицією, викладеною у вказаних вище законопроектах і прийняти їх дуже швидко бо люди чекають сьогодні стипендії, заробітні плати, і вирішення оплати комунальних послуг.

Проте необхідно мати і стратегічне бачення, за відсутності якого ми завжди будемо знаходитись в стані гасіння пожежі.
Насамперед нам потрібно усвідомити, що вища і професійно-технічна освіта – не конкуренти. Вони повинні створити єдину екосистему через доповнення одна одної, для цього нам потрібно розробити ефективну модель взаємодії. Не може бути профтехосвіти без вищої освіти і не може бути вищої освіти без професійно-технічної!
Я за те, щоб профтехосвіта знаходилась на державному рівні, тому що коли ми її переводимо на місцевий рівень, ми розриваємо освітній простір для людини. А це буде велика стратегічна помилка для всієї України
Міністерству освіти і науки необхідно усвідомити, що його місія – не бути департаментом Мінфіну. Навпаки, Міносвіти повинно бути опонентом Мінфіну і зобов’язане зробити все для захисту своєї галузі!
У Міносвіти повинен бути чіткий план реальної реформи. Саме реформи, а не руйнування системи освіти України. Проте, на жаль ми поки що спостерігаємо лише несистемні хаотичні дії, які призводять до ситуації, яку ми зараз бачимо.

Далі – ми спостерігаємо повну відсутність системної роботи на місцях щодо імплементації законодавчих актів. МОН повинно створити робочі групи, до яких мають увійти заступники міністрів та директори департаментів.

Цим групам необхідно відпрацювати на місцях з професійно-технічними навчальними закладами, місцевою владою, громадами та визначити оптимальну модель реформи професійно-технічної освіти. Якби це було зроблено у 2015 році, сьогоднішня критична ситуація просто б не виникла!

Непотрібно писати закони проти когось. Закони потрібно писати для ! Для вирішення назрілих проблем і здійснення справжніх реформ. Наступною проблемою є відсутність бачення та моделювання Міносвіти реформ в середній, професійно – технічній та вищій освіті. Обраний ним сьогодні шлях знищення слабких не може бути реформою освіти.І останнє – прохання повернутись до вирішення проблем, які існують в роботі Міністерства освіти і науки України.

Подивіться, що відбувається у системі міністерства:

  • не виконано програми забезпечення підручниками учнів 4-7 класів;
  • не виконано програму “Шкільний автобус” – не проведено необхідного тендеру, а просто скинено все на місця…
  • не виконано пряму норму Закону “Про вищу освіту” щодо утворення Національного агентства забезпечення якості, яке повинне було запрацювати ще з 1 вересня минулого року.

Необхідно, що система працювала, інакше продовжуватиме існувати загроза корупції. Ми маємо усвідомити, що ми для вас друзі, хоча іноді буваємо і опонентами, але ми всі разом з вами працюємо на Україну!

Коментар Ігора Лікарчука:

123

Як іще можна назвати це, як не цинізмом. Усі нардепи, яких бачимо на цій світлині, голосували за бюджет-2016, яким і передбачався перехід на фінансування ПТНЗ із місцевих бюджетів. Очільники МОН, яких також бачимо на світлині, не були сторонніми, коли цей бюджет розроблявся та погоджувався… А тепер прозріли? Лише після того, як люди вийшли на вулиці? Як не соромно? І знову гарні слова про спасіння у теплих і затишних залах ВР, у мяких кріслах перед камерами… Та рятувати систему ПТНЗ потрібно не гаслами про форму бюджетного фінансування, а, насамперед, позбавшись від тих її верховних керівників, які упродовж останніх років довели ці заклади до того стану, в якому вони є. І запрошенням на ці посади адекватних людей. Й наданням їм прав, щоб дійсно урятувати систему. І, в першу чергу, ВИВЕСТИ ЦЮ СИСТЕМУ ІЗ ПІДПОРЯДКУВАННЯ МОН.

А обіцянки сьогоднішніх спасителів про повернення до фінансування з Держбюджету лише продовжить агонію системи на якийсь час і додасть обіцяльникам політичних дивідентів. Тож хай Господь рятує від сьогоднішніх спасителів. Усе, що вони могли зробити для руйнації системи, уже зроблено.

Джерела:

facebook Олександр Співаковський

facebook Ігор Лікарчук

 


Залишити коментар