Аферист Ісаєнко йде шляхом Харченка – на лаву підсудних

Лют.20.2017. / 1 коментар

Відоме крилате висловлювання: «Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий – у вигляді фарсу», яке часто помилково приписується К.Марксу. Адже насправді ці слова належать видатному німецькому філософу Г.Гегелю, на що прямо вказує і сам К.Маркс у своїй роботі «18-е брюмера Луї Бонапарта», коли посилається на цю гегелівську думку.

Можна вважати, що трагедія Національного авіаційного університету розпочалася майже два роки тому, коли на дачі бородянського «сміттєвого короля» Бадрудінова відбулася сходка змовників: Квіта, Бадрудінова, Майснера і Харченка, на якій була досягнута домовленість і розподілені ролі щодо рейдерського захоплення та подальшого дерибану цього одного з найкращих вищих навчальних закладів України.

При сприятливому, на думку змовників, розвитку подій кожен з них отримував би своє, жадане: Харченко – давно омріяне крісло ректора; Бадрудінов – відкривав би підготовку пілотів і вішав би на шию університету в якості оренди бородянський ґрунтовий майданчик (аеродром) разом із всім його обслуговуючим персоналом, а також свої багатомільйонні борги; Майснер – отримував би фінанси, будівництво та розподіл житла, «вирішення» кадрових питань. У шизофренічній гарячці Майснер згадав, що від когось чув про те, що начебто один із класиків марксизму сказав, що «кадри вирішують усе!» і наполіг, що «вирішенням» кадрових питань буде займатися він особисто. Усі присутні погодилися.

Незаангажований читач може поцікавитися, а до чого тут Квіт і яка роль відводилася йому в цій історії? О, найвідповідальніша, яка тільки може бути у «пахана» злочинного угрупування, до якого згодом приєдналися Шульга, Іванова, Авдєєв та Калита. Адже цей пан з випещеним зовнішнім виглядом, улесливим тоном, солодкими словами та відвертою, нічим не прихованою, брехнею, який зайшов на владний Олімп і обійняв посаду Міністра освіти і науки на хвилі Майдану, а фактично – на крові своїх студентів, заявив, що він буде «дахом» зазначених вище «борців з корупцією». Не безкоштовно, звісно. Тим більше, що у мальовничому містечку на березі водоймища добудовувався гарний котедж.

Майже два роки пройшло з того часу. Боротьбі колективу університету за свої права, проти беззаконня та корупції в освіті, уособленням чого є екс-Міністр Квіт, уже присвячено багато публікацій в друкованих та електронних засобах масової інформації. І ця боротьба, безумовно, буде продовжуватися до повної перемоги добра над злом. Причому, підтвердженням того, що добро перемагає не лише в казках, свідчать певні обнадійливі події. Хоча слід визнати, що події розгортаються драматично.

Дійсно, злочинці захопили університет, зруйнували та паралізували його систему управління практично за всіма напрямками діяльності. Дійсно, до цього часу не відбулися вибори ректора, а прийшли зáйди поводяться, як у себе дома, принижуючи колектив. Дійсно, формально сьогодні у чужинців влада, користуючись якою вони намагаються здійснити «реорганізацію» університету, мету якої красномовно висловив у свій час зловісним вигуком Бабак: «Усіх! Усіх, до останнього завідувача кафедри!». Дійсно, від звільнення сьогодні не застрахований жоден працівник, а голова профкому – холуй Гребенніков, забезпечує прийняття потрібних для загарбників рішень. Дійсно, навчальний процес не розвивається, котиться за інерцією минулих років, студенти деморалізовані. Дійсно, на кафедрах в умовах «реорганізації» та неодноразового корегування штатного розпису – напружена обстановка.

Дійсно, все це – правда. Проте ж треба бачити й інше: прийшлим зáйдам так і не вдалося поставили колектив університету на коліна. Колектив продовжує боротьбу за свої права. Настільки він виявився зрілим та мудрим! А чисельні судові рішення щодо масових звільнень працівників з роботи підтвердили, що в нашій державі неможна порушувати Закон. Адже всі звільнення працівників, здійснені «згідно чинного законодавства» за вказівками «видатного фахівця» з кадрових питань, першого недопроректора з адміністрування Майснера, визнані судами незаконними.

А що буває з порушниками Закону, можна бачити на прикладі екс-Міністра Квіта, з яким зараз достатньо активно спілкуються слідчі. Є надія, що під час цих спілкувань екс-Міністра зі слідчими проясниться також, яким чином «випарувався» майновий комплекс університету на Вітряних Горах, і яку роль у цьому зіграв видатний «кадровик», «економіст», «фінансист», «юрист», «будівельник» сучасності та «права рука» п’ятого в.о. ректора Ісаєнка – шахрай Майснер?

Далі. Зі словами (це – правда, є свідки!): «Може це мені зарахується на тому світі», – сам написав заяву і звільнився з посади Авдєєв. Може бути так, що в нього й совість прокинулася. Триває суд над ще однією зальотною зáйдою – шахраєм Шульгою. Сяде, нікуди не дінеться, сяде! Кажуть, що вже оговталася після кримінальної справи в Академії муніципального управління Іванова і всім обіцяє, що «все буде добре, як ви хочете». Оголошено звинувачення та справа передана в суд і щодо хабарника Харченка, який завів до університету рейдерів і хотів за їх допомоги сісти в крісло ректора. І ця людина обіцяла колективу університету світле майбутнє зі своїми брудними руками?!

Зовнішньо якось тихо зник з горизонту Бадрудінов. Не встиг, «бідолаха», не встиг. Не встиг ані нові літаки з «відкатами» придбати за рахунок коштів університету, замість тих, які Квіт з порушенням Закону передав з Льотної академії в Кропивницькому сторонній організації, ані в повному обсязі «повісти на шию» університету свій аеродром у Бородянці разом з челяддю. Проте дуже живучою оказалася ця справа, заради якої Бадрудінов і зайшов до університету. І ось що з’ясувалося.

Виявляється, у 2016 році приймальна комісія університету, порушивши заборону Міністерства освіти і науки, прийняла на 1 курс на навчання за програмою підготовки пілотів 12 осіб. Прийняла незаконно, обманувши і державу, і батьків, і студентів. Адже батькам, а серед них, за наявною інформацією, є народні депутати, серйозні бізнесмени, було обіцяно, після отримання від них, звісно, певної винагороди готівкою, що їх діти стануть пілотами, причому, в Києві.

Це було обіцяно в умовах, коли всі авіаційні фахівці, зокрема, в Державіаслужбі, знають, що в університеті в Києві цілком відсутня будь-яка, навіть, мінімальна, інфраструктура для льотної підготовки пілотів і, не маючи ні літаків, ні аеродрому, ні служб забезпечення польотів, він може здійснювати лише їх теоретичну підготовку. А для створення хоча б мінімальної інфраструктури потрібні величезні кошти. Власні кошти університету. Але задля чого це робити, якщо в складі університету функціонує Льотна академія? Задля отримання «відкатів» та готівки пройдисвітами?

Таким чином, керівництво університету та приймальної комісії фактично здійснило і шахрайство, і службовий підлог одночасно. Розуміючи, що доведеться відповідати і перед правоохоронними органами, і перед батьками та перед уже повнолітніми студентами, горе-керівники перебувають у стані постійної нервозності, шукаючи вихід.

Останнім часом з ініціативи відомого в авіації фахівця-глистознавця Ісаєнка ці пошуки активізувалися. Адже батьки студентів обіцяють Ісаєнку або ж своє сприяння у виборах ректора, або ж, самі розумієте… Ставки, як бачимо, великі. Йдуть засідання за засіданням спеціально створеної комісії, тон у якій задають сам авіатор-глистознавець, проректор з міжнародного співробітництва (от, куди його занесло!) Чепіженко та завідувач кафедри Іщенко.

Й ось нещодавно «висока» комісія вирішила: університет буде закуповувати літаки К-10! Погодимося, непоганий літачок, вітчизняного виробництва. Тільки от біда: по-перше, цей надлегкий літак має певні експлуатаційні обмеження і призначений для польотів у простих метеоумовах, що суттєво обмежує можливості його використання як літака первісної підготовки, а по-друге, аеродром Гостомель, на якому начебто будуть базуватися ці літаки (безумовно, за рахунок коштів університету!), не має необхідної інфраструктури для обслуговування на землі літаків такого класу.

Наприклад, яким чином ці літаки будуть заправлятися пальним? Адже автоводії добре знають, що, навіть, автозаправна станція повинна мати повний сертифікований комплект певного обладнання. Інакше вона не буде мати права заправляти автомашини. А тут – літаки! Хто видасть сертифікат на їх експлуатацію? Подейкують, що Ісаєнко, Чепіженко та Іщенко начебто вже домовилися по черзі привозити бензин у каністрах на своїх машинах (ємність паливних баків літака – від 65 до 80 літрів, в залежності від модифікації). Це було б дійсно смішно, якби не сумно.

З погляду на викладене, є запитання вже до членів вченої ради університету: за які кошти Ісаєнко зібрався закуповувати літаки? Невже в університеті вирішені всі проблеми і нема куди викинути гроші? Чи бачив Ісаєнко, в якому стані перебувають студентські гуртожитки? Чи запитав завідувачів кафедр про стан кафедрального лабораторного обладнання?

3213

Слід взяти до уваги ще одну серйозну проблему: літаки К-10 можуть бути використані лише за програмою підготовки пілотів-любителів, з отриманням випускниками свідоцтва PPL. Але ж всі вступники хочуть отримати свідоцтво CPL, щоб бути комерційними пілотами і літати в складі екіпажу на пасажирських та транспортних літаках. А звідки в університеті з’являться такі літаки? Знов закуповувати за власні кошти спеціального фонду? Прості розрахунки показують, що у цьому випадку весь університет буде працювати на підготовку пілотів, яка «проїдатиме» усі зароблені гроші. Університет просто не витягне такі витрати, він «протягне ноги»!

Що ж стосується підготовки пілотів в університеті в принциповому плані, то Микола Кулик, як справжній, відповідальний керівник і авіаційний інженер-механік за фахом, ще у 2011 році прийняв і реалізував єдине правильне рішення: підготовка пілотів – це не аматорство, це – серйозна справа державної ваги і має відбуватися в спеціалізованому, спеціально створеному для цього, вищому навчальному закладі – Льотній академії, яка входить до складу університету і в якій для цього є всі належні умови. Крапка. Усе інше – це авантюра і злочин!

З наведеного випливає, що аферист Ісаєнко хоче втягнути університет в спустошливу, згубну авантюру, за негативні наслідки якої буде розплачуватися не він, а весь колектив. Тут, на наш погляд, повинна сказати своє вагоме слово вчена рада університету і зупинити авантюристів.

В одній із публікацій в ЗМІ йшлося про те, що «нарцис» Ісаєнко, перебуваючи на посаді в.о. ректора університету, «áкі стратег» примірює собі бікорн Наполеона. Автор публікації, на наш погляд, перебільшує. Який з нього стратег?!

Схоже на те, Ісаєнко до цього часу так і не зрозумів, що Національний авіаційний університет – це великий, живий організм, керувати яким повинна також велика за масштабом людина. Й вже точно – не масштабу Ісаєнка. У нього явно не вистачає стратегічного мислення як такого, глибини розуміння стратегічних завдань, що стоять перед університетом, та шляхів їх досягнення, особливо, з погляду на соціально-політичну ситуацію в державі, а звідси – дрібнотем’я, недолугість поглядів на напрямки розвитку університету, управлінські рішення, які нагадують конвульсії.

Дрібнуватий Ісаєнко для посади ректора такого університету. Дрібнуватий. Ще й тому, що послідовний у своєму шахрайстві, непорядності, некомпетентності, починаючи з часів своєї кримінальної діяльності в Міносвіти під прямим керівництвом Бабака.

Повертаючись до першого абзацу цієї статті, зазначимо, що в своєму маніакальному прагненні добратися до крісла ректора, Ісаєнко йде на все, втративши розум. Він, навіть, не помічає, що історія з підготовкою пілотів в університеті перетворюється вже не просто на фарс, а на фарс з трагедією і для університету, і для нього особисто. Адже афера з підготовкою пілотів буде тривати лише до першої аварії або, не дай Боже – до першої катастрофи. От тоді буде дійсно трагедія для всіх.

Напрошується переконливий висновок, що Національний авіаційний університет дійсно виявився для Ісаєнка «не по Сєнькє шапкою», а всі його управлінські рішення-конвульсії неминуче приведуть туди, де зараз знаходиться один з його попередників – Харченко. На лаву підсудних, разом із своїми поплічниками. Тому, що послідовний!

Микола Ситниченко, експерт


Коментар 1 Додати коментар

  • Очередной шок..! Теперь это затрагивает тех, кто мечтал о лётном деле, а стал самым обыкновенным ” подснежником” в бандитских схемам гейсообщества глиста. И этот шок будет расти как снежный ком от деток, которых обманули ( информация среди студентов разлетается быстро), до их родителей, которые, мягко говоря, сели в лужу, решая вопросы своих детей с бандой от образования.

    А эти родители не лыком шитые, ибо организовать такую группу для “Иванка з полоныны” нет выгоды, ибо с таких бабла не срубишь, да и преференций не получишь… Не тот масштаб для ползающих тварей!

    Но острота этой ситуации и ( я надеюсь) последствия для этих недоумков намного сильнее, чем залезать в бюджетные средства, ибо здесь задеты личные интересы неких мужей. А на личном уровне такого базара не прощают…

    P.S. Отдельный респект автору статьи, ибо такого грамотного, логичного и адекватного анализа не может себе позволить ( да просто не сможет!) зам.недоминистра Ковтунец, уровень интеллекта которого ниже плинтуса – достаточно посмотреть на его фото!

Залишити коментар