Аналіз частково реалізованного плану Квіт з розвалення систему вищої освіти? (частина 2)

План, який виконував Квіт із загальної руйнації системи вищої освіти, ми почали з розгляду керівних кадрів (http://reider-nau.com/analiz-chastkovo-realizovanogo-planu-kvita-zi-znishhennya-sistemi-vishhoyi-osviti-chastina-1/  ). Ми ретельно розглянули, як у своїй діяльності Квіт керувався загальною ідеєю, яку можна стисло викласти наступним чином: «На вищі керівні посади в системі освіти необхідно розставляти людей, які не відповідають цим посадам за кваліфікаційними вимогами».

images

При правильному підборі і розстановці кадрів швидкий розвал системи гарантований. Вирішуючи це питання, Квіт ставив на меті поставити людей, які не користуються авторитетом і повагою в середовищі освітян та своїх колег. Також, він долучав «міцних господарників», але не мислителів, які не в змозі сформувати цілісне уявлення про складні системи. Для першої та другої категорії «молодої команди» була притаманна орієнтація на людей сірих, які не мають талантів і досягнень; в цьому випадку вони будуть розуміти, що цілком і повністю зобов’язані своєму покровителю і будуть ідеально коритися і берегти таємницю. Квіт також особливо виділяв як найбільш цінних наступні психологічні типи: тупі, амбітні, гіперактивні, агресивні, боягузливі, угодливі, жадібні.

Проштовхування на керівні посади вищезгаданих «персонажів», автоматично включає процес знищення творчої мотивації педагогів. Традиційно, як у школах, так і у вишах, педагоги здебільшого є мотивованими особистостями, які роблять свою справу добре, не за зарплату, не за страх, а за совість, тому, що їм це цікаво, й тому, що вони вважають, що це важливо і потрібно для країни. Як знизити робочу і творчу мотивацію цих «цвяхів-людей»? Їх потрібно принизити. Принизити так, щоб виникла жорстка образа на систему, якій вони служать. Загострене почуття справедливості, зазвичай, притаманне мотивованим людям, в даному випадку зробить свою чорну справу – вони не зможуть, як раніше, служити системі, яка їх незаслужено принизила.

Проаналізуємо, що рейдерам Квіта вдалося зробити в НАУ.

Квит 555

У НАУ вони застосували цю ж схему – гру на матеріальне заохочення викладача і матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. «Я тобі дам надбавку, але винятково за те, що ти будеш до мене лояльним», – основна теза рейдера.

Сам факт приниження людини з науки, з відповідними ступенями, званнями, досягненнями перед неуком, який поняття не має в тому, чим його призначили управляти, одразу вибиває людини зі звичної колії та знижує самооцінку.

Трохи провагавшись, людина погоджується, але починає жити в іншій системі моральних координат, перестає ефективно займатися навчальним процесом, наукою. Цей дискомфорт накладає відбиток на весь особистий простір.

Після «обробки» окремих керівників, рейдери переходять до «масових підкупів». Першим видається наказ про підвищення посадових окладів двом з одинадцяти інститутів. Чому аеронавігації і аерокосмічному? Тому що перший – «під Харченком», а другий – «базовий» для НАУ.  Чи ці інститути заробили найбільше коштів для університету? Ні. Чи вони є найкращими в навчальному, науковому, іншому сенсах? Ні. Чи інші інститути гірші? Ні. Чому? Зробити їх базовими для виборів ректора. Але і тут далекоглядний єзуїтський підхід – когось принизити, когось винищити.

Те саме з матеріально-технічним забезпеченням. Комусь А-4 у великій кількості, комусь зовсім трошки, щоб тільки означити. Комусь туалетний папір в корпус, а комусь тільки пообіцяти.

А обіцянок дуже багато. Тільки вони не виконуються. Їх функція – тримати людей в надії, прив’язати до себе, починати видавати належні кошти та блага лише з електоральною метою. Закупка комп’ютерів на мільйони гривень, мультимедіа, підвищення заробітної плати – вже скоро, от-от, тільки обов’язкова умова – проголосуйте за потрібну людину.

І тут людина ламається – потрібно якось жити, утримувати сім’ю, виконувати свої обов’язки. В масштабі держави професор доведений до жебрацтва міністерством, а на рівні університету – вимушений випрошувати у покидьків для себе належні йому й без них зарплату та гідні умови викладання.

У самій запропонованій міністром Квітом і його «молодою командою» системі закладені аморальні, антидержавні та антилюдські акценти. З таким підходом «реформи» в системі вищої освіти приречені на остаточний провал.


Залишити коментар