Аналіз частково реалізованного плану Квіта з розвалення систему вищої освіти? (частина 3)

План, який виконував Квіт із загальної руйнації системи вищої освіти, ми почали з розгляду керівних кадрів (http://reider-nau.com/analiz-chastkovo-realizovanogo-planu-kvita-zi-znishhennya-sistemi-vishhoyi-osviti-chastina-1/  ). Ми ретельно розглянули, як у своїй діяльності Квіт керувався загальною ідеєю, яку можна стисло викласти наступним чином: «На вищі керівні посади в системі освіти необхідно розставляти людей, які не відповідають цим посадам за кваліфікаційними вимогами».

При правильному підборі і розстановці кадрів швидкий розвал системи гарантований. Вирішуючи це питання, Квіт ставив на меті поставити людей, які не користуються авторитетом і повагою в середовищі освітян та своїх колег. Також, він долучав «міцних господарників», але не мислителів, які не в змозі сформувати цілісне уявлення про складні системи. Для першої та другої категорії «молодої команди» була притаманна орієнтація на людей сірих, які не мають талантів і досягнень; в цьому випадку вони будуть розуміти, що цілком і повністю зобов’язані своєму покровителю і будуть ідеально коритися і берегти таємницю. Квіт також особливо виділяв як найбільш цінних наступні психологічні типи: тупі, амбітні, гіперактивні, агресивні, боягузливі, угодливі, жадібні.

Проштовхування на керівні посади вищезгаданих «персонажів», автоматично включає процес знищення творчої мотивації педагогів. Традиційно, як у школах, так і у вишах, педагоги здебільшого є мотивованими особистостями, які роблять свою справу добре, не за зарплату, не за страх, а за совість, тому, що їм це цікаво, й тому, що вони вважають, що це важливо і потрібно для країни. Як знизити робочу і творчу мотивацію цих «цвяхів-людей»? Їх потрібно принизити. Принизити так, щоб виникла жорстка образа на систему, якій вони служать. Загострене почуття справедливості, зазвичай, притаманне мотивованим людям, в даному випадку зробить свою чорну справу – вони не зможуть, як раніше, служити системі, яка їх незаслужено принизила.

55_479

Але це був тільки початок плану Квіта. Продовження полягало  у дієвому руйнуванні інтелектуальної атмосфери у вишах.

На думку Квіта у вишах лекції та семінари – це головне. І підтвердженням тому є «геніальні» ідеї та експерименти Совсун з удосконалення навчальних планів, які вона з маніакальною наполегливістю проштовхує в життя. Викладачі виють від невластивого їм навантаження. Вони роздратовані тим, що чи не щотижня їх доводиться переписувати плани, програми та інші документи. Це процес, а не результат. Займатися наукою та вдосконаленням навчального контенту їм ніколи. Папірці, папірці, папірці…

А освітнє та наукове поле компанією Квіта-Совсун взагалі викрислене з університетського життя. В той час, як західні виші в буквальному сенсі полюють за Нобелівськими лауреатами і відомим вченими, і готові платити їм кілобакси просто за факт присутності, в нас Квіт створює атмосферу «втечі мозку».

Поодинокі виїзди на наукові конференції та симпозіуми подаються як «тусування» і «випивання», а не обговорення наукових  проблем. В той час, як Сотня світлих голів в одному місці створює унікальне «поле розуму», Квіт руйнує це поле. Він не розуміє, що тільки потрапивши в таке поле люди розумнішають на очах і народжують хороші ідеї.

Однак це інтелектуальне поле Квіт з легкістю не просто зруйнував. Він увів в це поле сотні ідіотів і пішов. Інтелектуальна атмосфера у вишах  «пропала», «поля розуму» більше немає. Як би Квіту вдалося ввести ще більше ідіотів, то вони вже почали б створювати своє «поле ідіотизму», в якому люди мимоволі дурнішають.

Шо вдалося зробити Квіту в НАУ? Які настанови він дав рейдерам НАУ?

Багато чого. Він зруйнував традиційні усталені бар’єри, які унеможливлювали навіть випадкове потрапляння на ключові посади людей випадкових. Навіть одиничний випадок призначення, наприклад, на посаду проректора людини неадекватної, був би одразу сприйнятий з осудом, а відтак помилка виправлялася блискавичною.

А Квіт в НАУ пішов на сміливий експеримент. Він фактично призначив на посади проректорів, окремих директорів інститутів, начальників відділів та окремих осіб, які представляють патронатну службу осіб одного інтелектуального рівня – некваліфікованих, агресивних, з постійними пограничними психічними станами, схильних до вчинення злочинів. Але своїх. Свою «команду».

Чого вартий тільки тандем комерсантів з сумнівною репутацією Бадрудінов – Майснер. Один відомий «сміттєвий король», кум Квіта, а за сумісництвом голова Наглядової ради НАУ з необмеженими повноваженнями, який не має і не мав жодного стосунку до вищої школи. Другий – радник Квіта, перший проректор з адміністрування, «молодий регіонал» зі скандальною репутацією, багаторазова вигнаний з посад, які він займав, злісний неплатник податків. Також без найменшого уявлення про систему вищої освіти.

Цей унікальний тандем розбавлений таким ж «унікальними» менеджерами – проректорами Шульгою, звинуваченим за кількома статтями кримінального кодексу, який чекає на вирок суду з електронним браслетом, колишньою лаборанткою 27-літньою Калитою, яка поняття не має що і як їй робити в проректорському кріслі, пенсіонеркою Івановою, яка практично своєю не фаховістю паралізувала навчальний процес, останнім гендиректором Аеросвіту Авдєєвим, якого ошукані пасажири шукають по всьому світові.

Цій «команді» вдалося лише за кілька місяців перетворити колись потужний університет в руїну. В університет, в якому не те, що немає науки та «інтелектуального поля», але у якому навіть навчальний процес відбувається хаотично, безсистемно.

Аналогічна ситуація з призначеннями і у інших внз держави, де Квіт приклав свою «реформаторську руку». І тепер не дивно, чому щороку Україна втрачає 30-40 тисяч абітурієнтів, які обирають для навчання європейські університети, після закінчення яких вже більше ніколи не повернуться на Батьківщину.

А може в цьому і полягала підступна місія Квіта?


Залишити коментар