Чи мають час Гриневич і Ковтунець займатися освітою?

Не секрет, що міністр Л.Гриневич та її перший заступник В.Ковтунець — великі шанувальники закордонних відряджень, та й місцевих не цураються. Їздили часто і надовго. На грантові гроші і на бюджетні. Хто колись мав стосунок до грантів знає, що, як правило, обов’язковим пунктом кошторису є поїздки за кордон

Так би мовити, людей подивитися, і себе показати.

1

За кордоном за гроші неурядових організацій побувало тьма нашого українського люду. Чи мала від того великий зиск наша держава? Ні. Чи мали зиск держави інші? Так. В такий спосіб нав’язували через «найтолковіших» свою модель розвитку освіти. Невдовзі такі «найтолковіші» опинялися на високооплачуваній роботі у неукраїнських організаціях, які працюють в Україні. Такий собі прихований кастинг на «профпридатність». І ця каста уже починає працювати не на Україну та її громадян, а впроваджує т.зв. реформи, які в освітній сфері полягають у тому, щоб реалізувати проект «соціальної школи», де 80% дітей будуть орієнтовані на примітивні знання, навички та вміння, іншими словами — чіпси і кока-колу, а 20% — на т.зв. елітне навчання в кращих школах, прообразом яких є опорні школи, розрекламовані ще С.Квітом. Бо розумні українські діти в такій традиційно великій для нашої школи кількості нікому не потрібні. Паралельно йде знищення, чи то пак «реформування» освіти вищої.

Пара Гриневич — Ковтунець їздить, таким чином, за кордон останніх років зо 20ть. Не гребували брати кошти не тільки від фонду «Відродження», але й гранти від інших європейських фондів. Дуже швидко навчилися робити звіти, «закривати» фінансові частини проектів. Не соромилися заробляти, трохи й собі залишаючи. В.Ковтунець у цьому ремеслі був одним з найталановитіших. Схема, винайдена ним, полягала у тому, що виконавцями робіт він визначав в основному себе та своїх близьких, за що вони отримували конкретні суми у валюті та їздили у відрядження, але реальну роботу виконували підлеглі В.Ковтунця у внз, де він працював і ставив у титул проекту саме вищий навчальний заклад як прикриття.

2

Таким чином, ресурс — університету, робота — працівникам, гроші — в кишеню.

Жодного зиску такі махінації університетам не приносили, за що В.Ковтунець двічі позбувся посад — у рівненському та київському університетах.

Але народний депутат ІІ скликання В.Ковтунець, який змінив за 10 років цілих 5 партій, настільки звик до відповідного статусу та забезпечення, що зраджувати своїм звичкам не захотів. А неурядові організації стали для нього стабільним джерелом прибутку незалежно від політичної ситуації в державі, особливо після завершення депутатської каденції.

Та повернімося до відряджень. За даними МОНУ, Лілія Михайлівна від часу призначення до 20 жовтня 2016 року (дата запиту на публічну інформацію) перебувала у відрядженнях понад місяць. Географія відряджень вражає — три континенти. Всюди ділилася досвідом і переймала досвід. Особливо у Берліні, де її цікавив досвід боротьби з плагіатом. Мабуть, шукала шпарини як без скандалу захистити докторську дисертацію.

 

Отже, відрядження з 15.04.16 р. по 20.10.16 р. За 187 днів — 33 дні у відрядженнях, 59 вихідних,

5 днів відпустки. Всього — 97 днів. Сюди додай& те дні приготування до відряджень, відпочинок після перельотів, підготовка до пресконференцій, щоб мінімізувати наслідки скандалів тощо. Ефективність роботи — менше 50%.

Володимир Ковтунець. За два місяці після призначення перебував у внутрішніх  відрядженнях — 14 днів, на лікарняному — 2 дні, у відпустці — 3 дні, у закордонному відрядженні — 4 дні. Вихідних — 16 днів. Таким чином, на робочому місці з 61 дня В.Ковтунець перебував аж 22 дні. Ефективність — 30%.

Таким чином, ні Міністр, ні Перший заступник міністра освіти реально не можуть ефективно займатися галуззю, але продовжують активно реалізовувати проект розвитку нашої системи освіти своїх реальних роботодавців. Головне завдання тих, хто платить валюту — сформувати протилежну до наявної у державі систему освіти, без урахування вітчизняних особливостей. Від так, наявний конфлікт між інтересами освітян та інтересами «реформаторів» поглиблюється. Результат — галузь у повному занепаді, а її очільників супроводжують перманентні скандали.

І триватиме це до того часу, допоки Гриневич — Ковтунець їздитимуть у непотрібні відрядження та реалізовуватимуть чужі проекти.

Газета reider-nau

 


Залишити коментар