До 75 річчя Володимира Харченка

6

Шановний Володимире Петровичу! Днями Ви будете відзначати 75 річчя від дня свого народження. Дата, безумовно, поважна. Особливо, якщо врахувати, що середня тривалість життя чоло віків в Україні становить набагато меншу цифру. Вам реально пощастило, що Ви присвятили своє життя непильній робо ті, та й жили, не напружуючись.

Все життя, замкнені в собі, в своїх наукових та комерційних пошуках, Ви довели, що і  в  «тихій гавані» можна утвердитися в  соціальному статусі, в матеріальному достатку, в моральному комфорті. Честь і хвала Вам за це.

Шануємо Ваше вміння «тихою сапою», без зайвого галасу, без видатних талантів досягати вершин, з висоти яких і сам видаєшся вищим та авторитетнішим, і  люди, що оточують, здаються маленькими та залежними.

Захоплюємося Вашим вмінням наполегливо створювати для себе зону ком форту. За півтора десятиліття керування університетською наукою  Ви  зуміли побудувати  цілу імперію: кошти держбюджетних  тем з  потужним штатом залежних науковців, штучно створений під себе, за рахунок знищення трьох інших, Інститут аеронавігації, КБ безпілотної  авіації, яка  стала  геніальним публічним  прикриттям  брудних  фінансових оборудок. Тільки для себе. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати.

Ви —  знаний на  всю країну автор сотень і сотень монографій, наукових статей, підручників та посібників, методичних рекомендацій, переважну біль шість з яких ви не писали, і навіть не читали.

Не соромтеся збільшувати свій науко вий доробок. У Вас як у проректора та в.о. ректора на сьогодні є унікальна можливість нагнути своїх колег і прилаштуватися співавтором наукових досліджень ще й з психології, соціології, перекладу, економіки, міжнародних відносин, юриспруденції та інших наявних в університеті наук.

Сміливо поповнюйте свою колекцію державних нагород. На Ваших регаліях зафіксовані прізвища Президентів Кучми, Ющенка, Януковича. Орден від останнього Ви  старанно приховуєте. Мабуть, через  вроджену скромність. Ваші керівники, і в минулому колеги, щиро сприяли Вам в отриманні нагород. Тепер Ви можете скористатися щирою в своїй підлості дружбою з бадрудіновими майснерами квітами і випросити у чинного Президента чергову медальку до ювілею, це модно. Наприклад, «за прорив у створенні безпілотної авіації», або «за багаторічний науковий туризм», або «за кількість найрізноманітніших праць». Або просто так, не за заслуги, а поземляцьки.

Уявляєте, як красиво на реверсі чергової купленої медальки буде викарбувано: «За зраду інтересів колективу». Онуки щиро пишатимуться Вами. Ви тривалий час сіяли розумне, добре, вічне. Тільки для себе. Саме час зосередитися винятково на вічному і подбати про комфорт не тіла, а душі.

Бажаємо Вам, шановний Володимире Петровичу,  твердості духу в осмисленні того, що Ви накоїли. Наполегливості в усвідомленні глибини власної зрадливої підлості, яка принесла стільки біди університетові. Мужності на допитах, стій кості під час оголошення вироку.

Щиро зичимо і надалі опиратися на осіб, які не обтяжують своє життя жодними моральними принципами. Саме вони по дружньому підведуть Вас під омріяний монастир, де Ви залишитеся насамоті зі своїми сокровенними тяжкими думками.

Щиро,

Ваші колишні друзі та колеги


Залишити коментар