Дорогі товариші!

Наші камери встановлені в міністерстві освіти і науки України, де відбувається офіційна церемонія прощання з міні стром Квітом Сергієм Мироновичем.

З  глибоким сумом сповіщаємо, що після дворічної недолугої праці пішов з посади Міністр освіти і науки України Сергій Миронович Квіт.

5

Освітянська спільнота тривалий час вимушена була спостерігати над непрофесійним керівництвом галуззю і терпіти наслідки «реформування»  вітчизняною освітою. Багато «славних справ» залишив по собі дорогий Сергій Миронович. Він на студентській крові зійшов на освітянський трон, він значно розвинув та зміцнив корупційні схеми, чим перевершив свого попередника, одіозного Дмитра Табачника. Він знищив сотні сільських українських шкіл. Він першим серед міністрів про валив програми «Підручник» та «Шкіль ний автобус». Він першим серед міністрів використав схеми рейдерських захоплень вищих державних закладів.

Біля  міністерського кабінету ридає Совсун. Ніколи вже не буде користуватися корупційними машинами та експериментувати над вищою освітою.

У глибокій зажурі біля входу в міністерство вишикувалися українські пластуни. Ось несуть розкішний вінок від «освітянських експертів», які непогано жили на грантові гроші.Вінок від колективу Бородянського сміттєзвалища, частим гостем якого був Сергій Миронович.

На першому поверсі будівлі міністерства, схиливши голови, у почесній варті стоять: Кабанов, Бадрудінов, Майснер, Цибулько, інші псевдо радники, куми, бізнес партнери. У Кабанова в руці червона папка. Наостанок Квіт має підписати кілька важливих наказів заднім числом.

В коридорах, схиливши голови, стоять чиновники міністерства, нижчі рангом. Вони з цікавістю споглядають на те, що відбувається. Час від часу тишу розбавляють їх пирскання, бо не можуть стримати сміху та щирої радості.

У вестибюлі стоїть окрема група звільнених Квітом за  начебто порушення: серед них товариші І.Лікарчук, П.Полянський, О.Дерев’янко. Біля них впевнено кучкуються обрані члени НАЗЯВО, які так і не приступили до роботи. Вони уважно стежать за тим, щоб церемонія таки дійшла свого логічного завершення.

Перед входом в МОНУ, на майданчику,  розташувалися делегації від НАУ, КНУ  ім.  Шевченка,  Інституту  декоративно-прикладного  мистецтва  імені Бойчука, Чернівецького фінансово економічного університету, НПУ ім. Драгоманова, ХНУРЕ, НУХТу, інших провід них університетів, в долі яких колишній міністр залишив помітний слід та незабутні враження. Вони тримають плакати та транспаранти, з написами: «Невже?»,

«Спасибі Яцеюку!», «Вимагаємо офіційного підтвердження!», «Забери с собою і свої «реформи!»  «Гройсман!  Не  смій підібрати Квіта!» та  інші зворушливі гасла.

Окремо стоять представники ПТУ держави. В їх очах невимовна радість, а в руках транспаранти:  «Міністерство — на фінансування місцевої громади!»,  «Квіт! Поверни гроші на харчування», «Щоб ти голодав так, як ми!», «Ми не їли два місяці, вимагаємо сухим пайком!»…

Поодаль видніються делегації сільських шкіл. Бачимо два великі плакати: «Є вакансії у наших школах»,  «Квіт! Спробуй пройти атестацію!» Ще далі — студенти.  Над головою три мають гасло: «Квіт! Щоб ти жив на одну стипендію!».

Радісні колони освітян прибувають  і прибувають. Організатори процедури від ставки просять утворити живий коридор для проїзду автомобіля колишнього міністра. Виходить  Квіт. Прощається з оточенням. Сідає в машину, яка урочисто, з включеними фарами та «аварійкою» під возить його до тролейбусної зупинки.

Квіт виходить, сідає в тролейбус №5 і від’їжджає. Автомобіль прямує в  гараж Національного транспортного університету.

Освітяни  потроху розходяться для святкування  відставки у своїх колективах.

Слава Україні!


Залишити коментар