Дима, ты же вор: свои активы надо защищать

andriyevskyj

15 скульптур та витворів мистецтва всесвітньо відомих художників Іллі Рєпіна, Марка Шагала, Івана Айвазовського, Бориса Кустодієва і Василя Кандинського;сім земельних ділянок, будинок, дві дачі, три гаражі, 5200000 грн. готівкою і звичайно ж BentlyContinental для вивезення побутового сміття мешканців “рідної” Солом’янки. Усе це майно перебуває у власності Дмитра Андрієвського.

“А также, три магнитофона, три кинокамеры заграничных, три портсигара отечественных, куртка замшевая… три куртки, магнітофон импортный! Пиджак! И все, что нажито непосильным трудом Дмитрия Иосифовича… могло изъять государство, как имущество, которое нажито незаконным путем, но…”.

У своїй передвиборчій програмі Андрієвський зразка 2012 року обіцяв, що “у бідному суспільстві не повинно бути багатих посадовців”, а також пафосно “ми проведемо антикорупційну люстрацію – перевірку відповідності витрат і вартості майна чиновників задекларованим доходам. Нечесні будуть відповідати за законом” (на цьому місці він голосно так тупнув ніжкою).

За сім років свого депутатства Андрієвський так і не зміг подолати бідність у суспільстві, а також депутатську/чиновницьку жадібність. Ці явища навпаки, значно поглибилися. Тому, в його виборчій програмі на 2019 рік він підвищив планку брехні до наступного формулювання “Закон про відповідальність за незаконне збагачення чиновників з повною конфіскацією майна та забороною назавжди обіймати державні посади”.

Перше. Очевидно, що Андрієвський брехун! Він не виконав лайт версію своєї виборчої обіцянки 2012 року (фактично, навіть не займався цією проблемою). Жулік вирішив, що легше трансформувати першу брехню в іншу обіцянку, яка через чотири роки також трансформується в брехню, проте значно більшого масштабу. Він діє за дієвими принципами Гебельса: чим жахливіша брехня, тим легше в неї повірять.

Друге. Очевидно, що Андрієвський – має певні когнітивні порушення і тому не може обіймати жодних державних посад. Бо лише розумово-відстала людина може двічі, в 2012 та 2019 роках, обіцяти людям всіма своїми силами боротися з проблемою незаконного збагачення, а між цими подіями стати одним з народних депутатів України, які підписали подання до Конституційного суду щодо відміни статті про незаконне збагачення (стаття 368-2 КК).

І Конституційний суд таки відмінив цю статтю Кримінального кодексу. І звільнив від відповідальності Андрієвського та інших бізнесменів/депутатів/суддів/чиновників, які за останні роки пиляли бюджетний ресурс вздовж і впоперек.

Після цього, Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення, будуть закриті.

Висновок:

  • Андрієвський ніколи не виконував і не мав намірів виконувати власні політичні обіцянки.
  • Виборча Програма Андрієвського не вартує паперу, на якому вона написана.
  • Андрієвський забрехався настільки, що втратив можливість контролювати власну брехню.
  • Команда Андрієвського настільки слабка, що не здатна вчасно вказати своєму патрону на очевидні проколи, які лізуть з усіх шпарин.
  • Андрієвський – аморальна, безпринципна людина, яка керується лише власною вигодою та наживою. Йому байдуже до інтересів людей.
  • Сенсу голосувати за Андрієвського немає жодного. Від мішка картоплі більше користі, ніж від цієї політичної субстанції.

Залишити коментар