Глистова мафія, або в «університетському Палермо» чудять!

Бер.31.2017. / Коментарів: 4

Експозиція.

Нещодавно в.о. ректора Ісаєнко зробив «точкове призначення»  і привів до університету свого давнього партнера – колишнього міліціонера, підприємця Пархоменка з метою реорганізувати… службу безпеки університету. Так сказать, посилити кадровий потенціал за рахунок зовнішніх резервів. Будь яка реорганізація по ісаєнківськи, як вже всім відомо, супроводжується масовими звільненнями і заведенням до університету осіб із сумнівним минулим.

Зав’язка.

Пархоменко всі ці місяці дуже старався, зі шкіри ліз, щоб показати наскільки він цінний кадр. Так з’явилася ідея створити «Групу швидкого реагування» у реорганізованому відділі безпеки. Щось на  зразок «спецназу сторожів», яким було доручено цілодобово охороняти кабінети ректора та проректорів від захоплення «старою командою». Чому ж не задовольнити власну маячню та параною за державні гроші?

Залишилося тільки продумати, як забезпечити «спецназ» пристойними зарплатами, бо ставка так і залишилася на мінімальному рівні. Методом нескладних маніпуляцій місячна зарплата «спецсторожа» одразу спочатку зрівнялася, а потім і перевищила ставку професора.

Ну  а  який  спецназ без навчань, без стрільби, без action а?

Розвиток дії.

І тут Остапа понесло! Під прикриттям ночі, без оголошення навчальної тривоги, підступно, зненацька, п’яний як  чіп та обкурений начальник «лічки Ісаєнка» вирішив  подразнити  свій  спецназ.  В  3.00 25.03.2017 року навчання почалися.

Кількома прийомами  «з руки і ноги» була зламана сторожова будка на в’їзді в університет з боку проспекту Комарова, обірвав телефонний провід як в радянських бойовиках про десантників, розтрощив обігрівач типу «козел», який  рятував сторожа від холоду. Після такої нелюдської тортури Пархоменко добив морально сторожа кількома матами і подався до основної сторожки біля службового входу корпусу №1.

«Спецназ» зміни мирно ніс службу: хто дрімав, хто цікавився новинками еротики, хто рубався в танчики, а один пильно вдивлявся у відео з камер спостереження.

На одній з них запримітив автомобіль, з якого швидко, але невпевнено вийшов силует, схожий на їх начальника,  і попрямував до вікна. На вулиці чулися істеричні крики типу «в ружйо», «трєвога», «спишка слєва»…

Кульмінація.

Поки караул обдумував за якою інструкцією діяти, силует витягнув з-за  пазухи предмет, схожий на пристрій для відстрілу куль, який і видав два пуки в вікно караулки. Вікно не витримало такої наруги.

Хлопці о…іли і відірвалися від моніторів, окремі лаялися вголос, хтось викликав поліцію. Найсміливіший вийшов на вулицю і ще раз о…ів – то був Пархоменко.

Короткий матірний монолог, активна жестикуляція, удар, ще  удар…  Зачувши магічне слово поліція силует миттєво сів у авто.  Мабуть, хвилювання таки  далося взнаки… Ще удар дверцятами і авто з визом, схожим на  зойки  Ісаєнка  після  постів Козачка, залишило віддану під охорону територію.

Розв’язка.

Cosa Nostra de Gelmintone Familia. Сильна. Страшна. Безпощадна. Дон Глис тоне стривожився. Це вже не жарти. Пархоменконе перестарався. Це не бита Лапутькіні. Треба повідомити Дона Ковтунцоне. Він порішає, прикриє.


Коментарів 4 Додати коментар

Залишити коментар