Господь є! Тому, що Квіта немає!

Бер.28.2016. / Коментарів: 2

Не министр Квит 

Як би Квіт залишився в новому уряді міністром  освіти нас би чекав неменучий і повний крах!

Пішов корумпований  міністр, котрий не мав ні авторитету, ні потенції, ні знань, ні навиків для реформування освіти, лобіювання інтересів освіти у владі.Дякуючи Богу, і Президенту з Парламентом,  Квіт пішов. Геть!

Він повинен понести кримінальну відповідальність за руйнування системи української освіти, науки та виховання. Руйнація матеріальної бази освітніх закладів, зупинка науково-дослідної роботи, неможливість підтримки творчих викладачів, вчителів, будь-яких інновацій — ось плоди роботи непрофесійного міністра Квіта!

Ми втомилися говорити, кричати, про те, що допоки нашою освітою керують «магістри» ( Інна Совсун перший заступник Сергія Квіта) і міністр, який довів, що не здатний провести жодної реформи, ми приречені на остаточне знищення та повний крах української освіти та науки.

Господь нас почув!

З першого дня перебування на посаді Квіт цілеспрямовано і системно нищив українську освіту і науку. Одіозного чиновника, потрібно ще й покарати за те, що кожен день перебування цієї істоти при посаді завдавало значної шкоди майбутньому України.

Освітня галузь в руках міністра-непрофесіонала, як палаюча хата. Все навколо «мирских дел», звичайних повсякденних освітянських справ  заполітизувалося Квітом, відгородилося від громадськості та освітян неприступним муром, вся освіта кричить про допомогу.

Нарешті, влада повернулася до проблем дитини і вчителя, вузу і студента.  Нарешті, припиниться те, що так «яскраво» можна охарактеризувати КВІТянське  безглуздя, а саме коли: «МОН живе своїм життям, а педагогічна громадськість, професори, вчителі, студентство — живуть своїм». Нарешті, буде покінчено з ганебною практикою двох останніх років, коли панував принцип: «Щось там робиться в галузі — і слава Богу! А коли ще й за інерцією, за якимись показниками посідаємо більш-менш пристойне місце у світі, то захопленню немає меж…».

Квіт пішов, а разом з ним пішла у небуття епоха «Вмілого маніпулювання суспільною думкою» на фоні повної безпорадності Квіта.

Для всіх освітян настає час активної роботи, гласної важкої роботи з подолання безграмотності, непрофесійності і цинізму, який за останні два роки крок за кроком захоплював сферу освіти і науки.

Країна, її освіта, виховання громадян потребують змін, потребують демократії, цивілізованості, прогресу і патріотизму. Найголовніше завдання освітян – забезпечення якості.

Якість освіти в Україні низька, і для будь-якого неупередженого фахівця очевидно, що для стрімкого підвищення якості освіти терміново потрібно вжити адекватних заходів, змінювати законодавство, включати механізми боротьби з корупцією, самоврядності, творчості, фінансово-економічних свобод. В цьому і полягає найголовніше завдання – призначити міністра, який здатний реформувати освіту, який буде авторитетом для наукової та освітянської еліти України та зможе провести необхідні реформи.

 

 

 


Коментарів 2 Додати коментар

Залишити коментар