Гра в наперстки за правилами Квіта

(Архів)

Здається, вже немає в НАУ людини, яку б не дратували події, що відбуваються впродовж майже року. І вже точно немає таких людей, по яких би катком, чи не щодня, не каталися рейдери усіх калібрів від Квіта, Бадрудінова до Майснера і Колонтая. Здебільшєого, сліпо виконуючи обов’язки сторожових псів міністерської камарильї, рейдери насаджують в НАУ «європейську демократію» за міфічні «триста мільйонів».

Подейкують, що в лютому 2015-го на бородянському полігоні твердих побутових відходів відбулася «сходка»: Квіт, Бадрудінов, Майснер. Постановили: ці триста мільйонів прибрати до рук. Харченко запевнив «шановних товаришів», що знає, де вони лежать. Так і став перший раз в.о. Але через вікові особливості забув. Шукав два місяці, але безрезультатно. Тоді Бадрудінов сказав Квіту, що їх знайде Хращевський. І Квіт призначив його в надії на швидке збагачення. Хращевський не знайшов, за що був звільнений двічі, заднім числом. А в цей же час Харченко сказав, що згадав, де зариті скарби НАУ. І знову був призначений Бадрудіновим, також заднім числом. «Заднім числом» рейдерською мовою означає «через ж…у». Так от «через ж…у» і керують, тобто шукають триста мільйонів, щоб догодити Квіту, який вже безповоротно йде на «дємбєль».

Цибулько, Квіт, Батрудінов

А поки Квіт ще плаває і намагається прибитися до бодай якогось політичного берега – гавкають, рубають по-живому, відважно демонструючи власну «вищість» над інтелегентними людьми, професурою університету на догоду «пахану» і «смотрящему» від нього. Квіту та Бадрудінову.

Звісно, і “ТОП рейдери”, і їх підручні, просто рейдери, попри свою “пихатість”, все ж відчувають або усвідомлюють, м’яко кажучи, власну безпорадність. Про жодну їх інтелектуальну повноцінність в колективі, а тим більше про духовність, мови йти не може. Проте, виглядає так, ніби ані Бадрудінов з Майснером, ані Колонтай з іншими не те що не поспішають переосмислити  ситуацію, в яку потрапили та докласти зусиль, аби змінити її на ліпше, але від безсилля та люті множать дурниці, ініціюючі нові порушення.

Рейдери морально міліють на очах. Принаймні ті, які, не боячись ганьби та сміху, зараховують себе до «цвіту освітян», що денно і нощно дбають про НАУ, не закриваючи рота, дурять людей, займаються неприхованою демагогією, фарбують в «рожевий» сайт НАУ, шпальти «Авіатора» та інших видань.

Або пнуться в підрозділи і що є сили нав’язують, нібито загальну думку, брехливо приховуючи правду. Нав’язують безглузді рецепти спасіння НАУ і освіти, претендуючи на високоінтелектуальне бачення реформ. Так само, які їх патрон Квіт. Але кому і варто рятуватися, то це самим бандюкам-рейдерам, які помилилися адресою. Тут ВНЗ, а не «бородянський сходняк».

Хитрощів бандитів вистачить підвести під моностир «блондинку» Каліту: хай і далі все підписує,  відповідає за гроші, за функції, які не властиві її посаді. Або Іванову, яка ламає навчальний процес, бо мусить відпрацювати «високу довіру» Бадрудінова. Але навіщо силоміць тримаєте рожеві окуляри на очах 75 річного в.о., який дуже скоро опиниться зна гратами. Бо він свято вірить, що відповідальність колективна, і що професійний кидала Майснер його не кине. Харченко підписує, йому й сидіти. Йому ж роз’яснити потрібно, що за невиконання рішення «Ім’ям України», яке рейдери йому представляють як кумедний збіг обставин – людина піде у в’язницю. Чи розповідають, що у 75-ть не саджають.

Отож, рейдери опинилися у патовій ситуації: Квіт давить – ви вчиняєте, руйнуєте, не виконуєте… Проте ситуація чимдалі погіршується. І немає надії на «покращення». Квіт піде, ним займуться компетентні органи (кримінальних срав на ньому, як голок на ялинці, почекаємо оприлюдення). Аферисти, ясна річ, повтікають (бо нічого юридично не підписували), а всі ошукані, включаючи в.о. Харченка, будуть нести відповідальність.

Буде саме так. Адже навряд чи хто-небудь при здоровому глузді згодиться повірити в те, що рейдери раптово припинять свою рейдерську діяльність та завтра стануть на шлях виправлення. Чи відмовляться від власних амбіцій, чи побачать у працівниках НАУ гідних поваги особистостей? Ні!

Причиною того, що ви – рейдери опинилися заручниками зачарованого кола є неспроможність вашого Квіта віднайти в собі сили, аби подолати свою неадекватність, мару нелюдяних завдань, які продукують і підтримують «освітньо-недоношені» Совсуни та інші недолугі реформатори. Чого тільки вартий вислів Квіта: «“Та нічого, кілька тисяч звільниться професорів, не вмруть”. Яка тут людяність? Тут напрошується продовження: «медиків, вчителів, просто людей». Так собі, звичайний фашизм. Це вже було.

А поки купка аферистів продовжує шукати триста мільйонів і продовжує вірити, що Харченко пам’ятає, де вони зариті.

Михайло Пристюк


Залишити коментар