Гриневич-Ковтунець – спадкоємці Квіта-Совсун, як мінімум, – моральні злочинці

Лис.6.2016. / Коментарів: 2

У мене ще у 2015 році була попередня домовленість з ветераном Національного авіаційного університету, доктором наук, професором Володимиром Івановичем щодо можливості обговорення проблеми якості підготовки авіаційних фахівців в університеті. Але влітку 2015 року в університеті відбулися драматичні події: він був захоплений рейдерським угрупуванням, яке, як згодом з’ясувалося, організував і «благословив» тодішній міністр освіти і науки України Сергій Квіт. Рейдерське угрупування ґвалтує колектив університету до цього часу, тепер вже з «благословення» міністра Лілії Гриневич.

Тому природно, що зміст нашої розмови набув зовсім іншого забарвлення з переходом на особистості, зокрема, на тих, хто керує сьогодні міністерством освіти і науки. Напевно, тому, що саме шляхом «розбору польоту» конкретних високопосадовців в освітньому відомстві, а також аналізу певних загальних тенденцій та явищ у ньому, можна знайти ключі до розуміння причин драматичних подій, які відбуваються у Національному авіаційному університеті та у вітчизняній освіті в цілому.

Антон Дмитрієв (АД): – Однією з перших заяв нового міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, після призначення на цю високу посаду 14 квітня 2016 року, було: «Перезавантаження в освіті, нарешті, розпочалося». Але складається враження, що до цього часу суспільство, навіть, не відчуло, коли ж воно розпочалося, це «перезавантаження», та чи розпочалося взагалі… Ось, наприклад, Ви, Володимире Івановичу, зрозуміли, що міністр мала на увазі?

Володимир Іванович (ВІ): – Я вже давно у вищій освіти і багато чого та кого бачив. На мій погляд, не дивлячись на зміну міністра та практично всіх заступників, система та принципи управління освітнім організмом держави, які існують у міністерстві та набули гротескних форм особливо за останні два роки, за часів Квіта та Совсун, вважаю, не змінилися. Вони мімікрували, прилаштувалися до швидкоплинних подій, які відбуваються в державі.

Уже третій рік вітчизняна освіта перебуває в стані потрясінь, викликаних «паперовими» псевдореформами, які нав’язуються, переважно, іноземними грантодавцями та їхніми підопічними і місцевими манкуртами. Ці псевдореформи, як своєю суттю, так і за формами та методами їхнього впровадження з боку Квіта та Совсун, супроводжувалися серйозною деморалізацією педагогів та вчених, руйнували моральні засади освітянського середовища.

Проте це нікого з керманичів МОН, за великим рахунком, і не хвилювало, і не хвилює. Адже вони вважали і вважають, що «гроші не пахнуть». Тим більше, що вони не просто відпрацьовували гроші перед своїми грантодавцями, а, судячи з усього, ще й більше їх «напрацьовували» з використанням різноманітних корупційних схем. Як кажуть у народі, хто на що вчився.

Зазначу, що за ці роки, на жаль, ми втратили частину своєї території, близько десяти мільйонів населення. Хтось залишився в окупованому Криму, хтось – в Донбасі, хтось поїхав на заробітки за кордон. І серед них – чимало освітян, найбільш освіченого та кваліфікованого прошарку суспільства.

У таких умовах і Квіт, і Совсун, через відсутність у них стратегічного бачення щодо не уявних, а дійсних проблем в освітній галузі, не тільки не змогли консолідувати та повести за собою освітнє співтовариство, а, навпаки, своїми некваліфікованими, провокативними діями фактично підштовхували освіту і науку держави до прірви. І одночасно демонстрували суцільне лицемірство та піар в соціальних мережах, на телебаченні.

Ну, скажіть, у якій ще державі може бути, що міністр освіти організовує та «кришує» рейдерське захоплення одного з кращих вищих навчальних закладів, знаного у всьому світі, – Національного авіаційного університету? Причому, із дуже прагматичними цілями, дуже прагматичними і далекими від цілей освіти. Алчність, жага наживи – ось дороговкази пройдисвітів-рейдерів. Ви подивіться тільки, скільки махінацій вони вже встигли провернути лише за рік, безумовно, під гаслом «боротьби з корупцією», уособленням якої став саме міністр Квіт.

Одна лише афера з новими навчальними літаками, безпідставно забраними у Кіровоградської льотної академії і переданими іншому відомству, чого варта… А наступним кроком рейдери (міністр Квіт разом із своїми родичами) планували «повісити на шию» нашому університету ярмо у вигляді придбання чергової партії літаків з відповідними «відкатами».

Згадаймо у зв’язку з цим і аферу із запланованим відкриттям підготовки пілотів у базовому закладі університету в Києві. Квіту і КО було, як кажуть, «до лампочки», що є спеціалізований вищий навчальний заклад – Кіровоградська льотна академія, що в Києві взагалі відсутня, навіть, на мінімальному рівні, інфраструктура для забезпечення підготовки пілотів у цілому та головне – безпеки польотів. Ну і що? Головне – гроші. Чуже людське життя, життя тих, кого вони фактично злочинним шляхом збиралися «вчити» на пілотів у Києві, для них не мало ніякого значення.

А злочинно-анекдотична історія із заведенням до університету кожним з рейдерів «свого» банку з певними відсотками за кожного клієнта? На очах працівників і студентів були влаштовані своєрідні перегони, хто більше банків заведе до університету: Бадрудінов – Приватбанк, Майснер – Ощадбанк та Укргазбанк, Харченко – Укрсіббанк. Хто більше? На кафедрах недарма говорять, що саме через це вони і пересварилися між собою, як шакали, вибачте за сленг.

А щоб їм ніхто не заважав, насадили в університеті атмосферу страху, переслідувань, погроз звільнення з роботи і масових звільнень. Одним махом були звільнені практично всі проректори. Як би ми не ставилися конкретно до кожного із звільнених проректорів, до їхніх здобутків, до недоліків у роботі, але зараз практично всі відчули, що їхнє звільнення стало катастрофою для університету. Давайте визнаємо, що всі вони за своєю компетентністю, професіоналізмом та ставленням до посадових обов’язків були «на своїх місцях». Тим більше, що численні суди своїми рішеннями підтвердили незаконність їхнього звільнення.

А зараз Національний авіаційний університет через моральну нечистоплотність та повну професійну некомпетентність нав’язаних університету псевдокерівників фактично перебуває в ступорі. Що в сфері навчального процесу, що в сфері науковій діяльності, що в міжнародній…

АД: – Але міністра Квіта з його «молодою командою» вже немає…

ВІ: – Так, начебто немає. Начебто. Проте складається враження, що їхні зловісні тіні висять над міністерством. Адже практично нічого не змінилося. Прийшла Гриневич зі своєю командою. І що? Пам’ятаєте, що вона сказала відразу після свого призначення на посаду: «Перезавантаження в освіті, нарешті, розпочалося».

Що це за «перезавнтаження», ми вже добре побачили на прикладі Національного авіаційного університету. Дивіться, створила Гриневич комісію з вивчення ситуації в нашому університеті, залучила до неї шанованих у вітчизняній освіті фахівців, які працювали декілька місяців і вивчали, добросовісно вивчали ситуацію з рейдерським захопленням університету, опрацювали висновки та рекомендації.

І що зробила Гриневич на очах усієї освітянської спільноти? Вона фактично використала в своїх цілях шанованих у державі людей – членів комісії, а прийняла рішення, переслідуючи свої особисті цілі, всупереч їхнім рекомендаціям.

Вона відмінила вже вдруге призначені вибори ректора університету, відмінила, порушуючи цілу низку норм Закону «Про вищу освіту». Призначила чергового, п’ятого за рахунком, виконувача обов’язків ректора, такого собі Володимира Ісаєнка – людину з темним минулим ще з часів його роботи в міністерстві освіти. Причому, на думку юристів, призначила його з порушенням законодавства. Як цинічна насмішка над Законом та здоровим глуздом, незаконно звільнені проректори були Ісаєнком поновлені на своїх посадах на виконання рішень судів і тут же звільнені «за скороченням штатів». А як же Кодекс законів про працю України?

Члени ж рейдерського угрупування, які вже більше року буквально ґвалтують колектив університету, залишилися на своїх посадах. Хоча прізвища аферистів Майснера, Шульги, Іванової, Харченка відомі, напевно, вже всьому світу. Причому, двоє з цих аферистів зараз перебувають під слідством за хабарі в особливо крупних розмірах і що таке «електронний браслет» знають не з чуток.

Виникає закономірне запитання: як таке може бути в елітному вищому навчальному закладі, яким є Національний авіаційний університет? Як таке може бути в державі Україна, яка прагне бути в сім’ї європейської спільноти? Хіба це «перезавантаження»? А якщо це – «перезавантаження», то лише по Гриневич! Де, у якій державі таке ще може бути?

Хочеш чи не хочеш, а повіриш інформації в ЗМІ, дивлячись на дії Гриневич та її першого заступника Ковтунця, що за призначення Володимира Ісаєнка виконувачем обов’язків ректора була сплачена готівкою запаморочлива сума.

АД: – А може ситуація з Національним авіаційним університетом, скажімо так, не є типовою для діяльності міністра Гриневич?

ВІ: – Не згоден. Її діяльність має системно провальний та злочинний за наслідками характер. Ми ж всі бачимо, що відбувається. Наприклад, від рейдерського захоплення до цього часу потерпають, крім НАУ, ще декілька університетів, причому при бездіяльності міністра Гриневич.

Додамо до цього, що, як були проблеми у Квіта з виготовленням підручників, так вони є і у Гриневич. За інформацією в ЗМІ, це відбувається при стовідсотковом фінансуванні їхнього виготовлення. А це – шалені гроші! А вони кудись «уходили» у Квіта, «уходять» зараз кудись і у Гриневич…

А горезвісна історія з підприємством «Інфоресурс»? Пам’ятаєте, у свій час прем’єр-міністр Яценюк дав вказівку тодішньому міністру Квіту, якщо я не помиляюся, у десятиденний термін «прикрити цю корупційну годівницю». І що? Виконав Квіт цю вказівку прем’єр-міністра? Ясна річ, ні. І всі розуміють, чому, бо дуже гарною і глибокою виявилася ця «годівниця». Адже, за інформацією ЗМІ, протягом 2013-2015 років підприємство «Інфоресурс» отримало від українських вищих навчальних закладів понад 51 мільйон гривень, «левова частка» яких опинилася в кишені певних приватних осіб.

Ця багатомільйонна «годівниця» наповнюється до цього часу і при міністрі Гриневич, причому, вже за підвищеними втричі (втричі!) тарифами, що викликало, відповідно, збільшення також втричі витрат вищих навчальних закладів, більшість яких і так не жирують, а фактично жебракують. Подумайте тільки, у три рази!

Напрошується висновок, що міністру Гриневич дуже сподобалася корупційна схема щодо «Інфоресурсу», винайдена її попередниками. Міністр, навіть, заплющила очі на те, що підприємство «Інфоресурс» стало самостійно приймати рішення щодо внесення до баз даних тієї чи іншої інформації, а також щодо надання інформації, необхідної для видачі документів про вищу освіту.

Таке враження, що корупційні схеми в МОН при міністрі Гриневич нікуди не зникли, а дійсно лише вдосконалилися у процесі «перезавантаження». Недарма в народі подейкують, що якось треба оплачувати часті закордонні поїздки міністра на шопінг. Адже красиво жити не заборониш…

Дивишся на пані Гриневич і бачиш, що з часів пана Квіта і пані Совсун нічого не змінилося. Характер поведінки той же: пишні презентації, яскраві закордонні відрядження, засвічені софітами зустрічі з представниками громадських організацій, які інколи взагалі не мають уяви, що таке освіта, та інший пил в очі телеглядачів та читачів газет. Що зробиш, усі вони (і Квіт, і Совсун, і Гриневич, і Ковтунець) – «пташенята» із зубами вовка з гнізда грантососів.

АД: – Так може міністр Гриневич про дійсну ситуацію як в освіті, так і в Національному авіаційному університеті взагалі нічого не знає?

ВІ: – Як не знає?! Знає, ще як знає! Правда, щодо Національного авіаційного університету вона діє через призначеного нею «смотрящим» свого першого заступника Володимира Ковтунця. Навчилася у Квіта. Адже той, коли організовував рейдерське захоплення нашого університету, призначив «смотрящим» в університеті свого кума Бадрудінова, легалізованого в якості голови Наглядової ради, а Бадрудінов діяв через свого також кума такого собі шахрая Майснера. А тепер і Ковтунець разом з Ісаєнком діють через Майснера. Так що змінилося?

Коли дивишся на вираз обличчя пана Ковтунця на фото, то так і напрошується думка, що це фото може з’явитися серед фото інших осіб, яких розшукують певні компетентні органи. Напевно, недарма приходить така думка. Адже за руйнування Національного авіаційного університету та ґвалтування його колективу доведеться відповідати. Рана чи пізно, але доведеться.

У Національному авіаційному університеті небезпідставно ходить думка, що міністр Гриневич, продовжуючи вслід за Квітом захоплення та руйнування університету, виконує чиєсь політичне або фінансове замовлення, ймовірно, з перспективою на найближчі вибори до Верховної Ради. Тільки чи не даремно вона стартувала таким чином? Адже в університеті – гарний, патріотично налаштований колектив. Його не поставили на коліна Квіт із Совсун, не поставлять і Гриневич з Ковтунцем! Переконаний в цьому!

А фактичне руйнування Гриневич Національного авіаційного університету – це сором і злочин, який буде здатний потягнути «на дно» весь список чергової партії, яка ризикне такого кандидата в народні депутати, як Гриневич, «висунути» в своїх лавах. Адже ставлення керівництва освіти і науки України до Національного авіаційного університету і до вітчизняної освіти як такої – це злочин, як мінімум, злочин проти моралі.

АД: – Дякую за розмову, шановний Володимире Івановичу. Будемо сподіватися, що ситуація і у вітчизняній освіті в цілому, і у Національному авіаційному університеті, зокрема, зміниться на краще. Не здавайтеся!

ВІ: – Дякую і Вам. Не здамося!

Антон Дмитрієв, журналіст


Коментарів 2 Додати коментар

  • Не здамося та вистоїмо, не зважаючи на приниження та цькування зі сторони щурів від освіти: Гриневич, Ковтунця, Ісаєнко та майснерів, які зраджували, зраджували …, що доставляло їм ВСІМ сумнівне задоволення.

    Психіатри кажуть, що такі риси людини характерні для маніяків, адже вони фільмують всі свої ієзуітські методи керування та знущання над людьми, що дає їм можливість знову і знову отримувати сексуальне задоволення від своїх діянь.

    Але час збоченців уже минає… Мені щиро жаль їх батьків, адже і їх надії зрадили вони. Бо матір та батько, народжуючи дитя, мріють про світлу та незаплямовану брудними справами долю для своєї дитини.

  • Переглянув фільм про історію наглого і підлого захоплення НАУ. Це якась фантастика. Не віриться, що президент не знає нічого. А якщо знає, то пояснити, чому не втручається, не можна. Просто страшно за Україну. Що ж до Гриневич, то в порівнянні з цією особою Квіт видається наївним “мальчиком”. Школа Черновецького для неї не пройшла марно. Але на університеті ця хижачка мусить поламати зуби, Інакше поняття про мораль перестало в Україні існувати, А це крах не тільки для освіти. Саме її призначення виглядає диким на фоні того, які є в нас високого розуму і моралі люди. А така кадра льоні-інопланетянина – жалюгідна подоба педагога – ганьба для освіти. Вже прикрилася дружиною президента, готується в депутати. А студенти НАУ думаю за наругу над виборами студкому подякують їй та володі-глисту по кличці Гельмінт – яйцепадом. Кадра міністр підібрала на свою подобу, як і шахрая ковтунця-молодця. Свій до свого по своє.

Залишити коментар