Харченко Володимир Петрович

ХАРЧЕНКО ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

хАРЧЕНКО 2

Проректор з наукової роботи

Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат  Державної премії України в галузі науки і техніки.

Офіційна біографія:

Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації (КІІЦА). За фахом – радіоінженер. Працював інженером в Об’єднаних авіаційних загонах. З 1970 року співробітник Київського  інституту інженерів цивільної авіації. Пройшов шлях аспіранта, молодшого та старшого  наукового співробітника науково-дослідної лабораторії, а потім доцента та професора кафедри. У 1981 р. отримав ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю. В 1983 році йому присвоєно вчене звання  старшого наукового співробітника, а в 1987 р. – доцента. Доктор технічних наук з 1994 року, професор з 2000 року. Завідувач кафедри аеронавігаційних систем Національного авіаційного університету з  листопада 2000 року. З грудня 2001 року проректор з наукової роботи.
Серед одержаних наукових результатів пріоритетними є: розробка основ теорії багатоальтернативного ситуаційного аналізу повітряної та наземної обстановки аерокосмічного інформаційного забезпечення; розробка математичних основ встановлення вимог до характеристик аерокосмічних інформаційних систем; створення ситуаційних моделей управління ефективністю системи аерокосмічного інформаційного забезпечення; методологія розв’язання проблеми впливу завад при використанні глобальних супутникових систем; розробка концептуальних принципів побудови інтегрованих аерокосмічних навігаційно-посадкових комплексів та інші. Виконувалась та виконується низка науково-дослідних робіт, які мають велике соціально-економічне значення для нашої країни. На основі власних досліджень, пов’язаних з розв’язанням проблем оцінки і управління ефективністю соціотехнічних систем, міжнародних стандартів і рекомендованої практики ІСАО та матеріалів EUROCONTROL, EASA розробив нові навчальні програми за напрямом “Аеронавігація”. Впровадив методологію TRAINAIR в учбовий процес кафедри аеронавігаційних систем.
Дійсний член Транспортної академії України та Академії навігації і управління рухом (Санкт-Петербург, Росія), Інституту інженерів електрики та електроніки (США), експерт з питань повітряного транспорту комітету транспорту Польської академії наук, консультант Державної авіаційної служби України з питань впровадження нових супутникових технологій в Україні. Очолює спеціалізовану вчену раду Д 26.062.03 та підкомісію з аеронавігації навчально-методичної комісії «Транспорт і транспортна інфраструктура» Міністерства освіти і науки України, бере активну участь у засіданнях робочих груп Європейського/Північноатлантичного бюро ICAO за напрямами: «Національне планування розвитку глобальних супутникових систем CNS/ATM» і «Аеронавігаційне планування». Член робочої групи з питань участі України в дослідницькій програмі організації повітряного руху в Єдиному європейському небі. Брав участь у засіданнях робочих груп NАТО з проблем вторинної радіолокації і державного розпізнавання літальних апаратів. Організує проведення заходів провідних міжнародних організацій у галузі космічного супутникового CNS/ATM на основі мережі глобальних супутникових систем GPS, GALILEO і ГЛОНАСС, а також з питань впровадженню навігації, заснованої на характеристиках (PBN). Проводить експертизу проектів за зазначеною тематикою. Заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Національного авіаційного університету» та наукового журналу «Наукоємні технології», член редакційної комісії журналів «LOGISTYKA I TRANSPORT» (Польща), «AVIATION» (Литва), «Вісник астрономічної школи» та інших видань.
Підготував 7 докторів наук, 15 кандидатів наук. Основні результати наукової роботи професора знайшли відображення у 496 наукових працях. Їхня наукова новизна підтверджена 88 авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи. Нагороджений багатьма державними нагородами та відомчими відзнаками.

Жага крісла ректора відкрила його руками двері рейдерам. Побував першим на посаді в.о. ректора.

P.S. Порядний, чесний


Залишити коментар