Хто такий Анатолій Михненко і чому його потрібно остерігатися!

В.Ісаєнко прийшов у колектив не сам. Він привів до університету цілу когорту лузерів, безробітних, своїх родичів, знайомих, а також родичів і знайомих своєї дружини Ірини.

Одним з таких безробітних і колишніх колег Ірини Ісаєнко виявився пенсіонер Анатолій Михненко.

Хто такий і звідки взявся Анатолій Михненко?

anatol%d1%8bj-myhnenko

Колишній кадровий працівник Донецького міськкому КПСС. Досліджував робітничий і комуністичний рух на Донбасі, тому сприяння в отриманні кандидатського і докторського ступеня були всебічні. Основні праці: «Історія Донбасу (1861-1945 рр.)» (1999), «Новейшая история Донецкого басейна» (1998), «Донбас в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945)» (2000), «Історія Донецького басейну другої половини XIX – першої половини XX ст.» (2003).

Тему докторської дисертації довелося трохи скоригувати – «Історія Донецького басейну другої половини XIX – першої половини XX ст.» (2002).

Тема для докторської  зовсім не годиться, бо у формулюванні науки взагалі немає. Розширений реферат на рівні студента ІІІ курсу на навколо політичні теми. Дурня повна. компіляція з різних джерел. Можете перевірити. Самі читали, але вам не рекомендуємо. Хіба якщо є зайвий час.

Працював чиновником, а за сумісництвом викладав на кафедрі, тому швиденько отримав диплом доктора.

Викладачем так і не став, був дуже конфліктним і його «ввічливо попросили» з кафедри історіографії, джерелознавства та методики викладання історії Донецького університету. Розсварився і колегами по кафедрі, і з колегами по міськкому КПСС. Пішов далі у політику, підтримав партію В.Ющенка в Донецьку.

У 2005 році він уже співробітник Секретаріату Президента України. Але через рік його і звідти «ввічливо попросили» через непрофесійність та надто складний характер, що він, власне і далі демонструє, але вже в НАУ.

До Донецька Анатолій Михненко повертатися не захотів і пішов працювати до Національної академії державного управління,  де, як свідчить офіційний сайт, і далі завідує кафедрою управління суспільним розвитком http://academy.gov.ua/ects/inf/3_1.html., який в Україні піднявся, мабуть, до небачених висот завдяки науковому генієві Анатолія Михайловича.

Заслуженого діяча науки і техніки України (2009) Михненкові, присвоїв В.Ющенко вже як «завідувачеві відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки». В нагородних документах А.Михненка «про міжнародну безпеку і значні особисті заслуги в галузі науки і техніки» все сфабриковано, бо не є заслугою дослідження комуністичного руху на Донбасі і перебування на відповідальній посаді в апараті Президента України.

Можна, звичайно, пожартувати з цього приводу, але за звання «заслуженого» Анатолій Михненко отримує значну надбавку до заробітної плати.  А вона в нього коливається на рівні 40 тисяч гривень  на місяць. Нескладно собі уявити на яку суму щороку обкрадає колектив цей «заслужений комуністичний пенсіонер».

Сьогодні, на велике нещастя колективу НАУ, Анатолій Михненко обіймає посаду завідувача відділу управління та адміністрування.

viber-image

Для чого створений відділ?

Для того, щоб задурити голову викладацькому та допоміжному складові. Для того, щоб множити «бумажки і писульки» і змушувати на них відповідати. Це дуже дратує колектив, не дає викладачам займатися наукою, але поки ідіот Ісаєнко сидить у своєму кріслі, буде отримувати захмарну зарплату і непотрібний за великим рахунком, Михненко.

Відділ практично дублює функції традиційного управління доісаєнкового зразка. Такого відділу не було ніколи за всю історію університету.  Але щоб догодити дружині, Ісаєнко «з барського плеча» дарував її колишнім колегам хлібні місця в університеті.

Відділ управління зайвий, але для підвищення його статусу Ісаєнко віддав на зберігання Михненкові печатку університету. І тепер усі, кому потрібно поставити її на документах, змушені вистоювати черги до його кабінету.

У відділі ще 16 таких як Михненко дармоїдів – колишніх чиновників, люстрованих, звільнених і т.п. осіб із  зарплатою від 15 до 25 тисяч гривень на місяць кожен.

Нескладно підрахувати в яку суму щороку обходиться університетові така «інновація» як відділ управління та адміністрування.

Чому варто обходити боком Анатолія Михненка?

По-перше. Тому, що він вкрай нелюдяний, хамовитий, пихатий і нестримано-емоційний у спілкуванні. Він переконаний, що він є керівником, на який має працювати колектив, а не навпаки, що він має сприяти роботі колективу і перебуває на його утриманні.

По-друге. Він, через вікові особливості, часто забуває про те, хто які функції має виконувати, через що дуже часто страждають невинні люди.

17 червня 2019 року Анатолієві Михненку виповнюється 71 рік.

Від колективу редакції «reider-nau» вітаємо його з такою датою і бажаємо йому якнайшвидше залишити в спокої колектив університету, не оббирати його до нитки, не запудрювати мізки дурними наказами, дорученнями, розпорядженнями, формулярами, табличками та іншою маячнею, а йти на заслужено-заслужену пенсію заслуженого і надалі в домашній обстановці досліджувати проблеми комуністичного руху на Донбасі.

А ми у свою чергу, як юні, так би мовити, послідовники «борців за комунізм на Донбасі», беремо на себе зобов’язання і надалі слідкувати за невтомною, на кишеню родини Ісаєнків, працею Анатолія Михайловича, за його науковими доробками, за який, власне кажучи, неоціненний особистий вклад в науку він отримав звання кандидата, доктора наук, професора, і як його геніальне наукове надбання використовується сьогодні.

Залишайтеся послідовними, Анатолію Михайловичу, ви довго на жодній роботі не затримувалися. Тож не зраджуйте життєвим традиціям і йдіть… собі. Можете разом із Ярославом Жовнірчиком.

Подаруйте таке свято колективу. будемо вельми вдячні!


Залишити коментар