Іванна Коберник: мене виключили з Колегії МОН

Гру.4.2015. / 1 коментар

Автор: Іванна Коберник, громадський активіст, журналіст

Друзі, я більше не зможу давати вам оперативну інформацію після засідань Колегій Міносвіти. Мене виключили зі складу Колегії МОН і навіть не поінформували про це. Копію наказу отримала лише у відповідь на запитання секретарю Колегії чому мене не запросили на засідання 27.11.Я в хорошій компанії – серед виключених Ігор Лікарчук, Богдан Будний, Павло Полянський, не знаю, можливо, вони залишили Колегію за власним бажанням – Лікарчук більше не очолює УЦОЯО (update: Ігоря Лікарчука теж ніхто не поінформував, що він виключений з Колегії. Просто перестали запрошувати на засідання), Полянський – не замміністра.

Лікарчука я завжди підтримувала, з Будним і Полянським ми нерідко гостро дискутували, але вони входили до кола тих небагатьох, хто мав сміливість мати власну думку і висловлювати їх на колегії. Бо більшість членів Колегії – це люди, звуку голосу яких на засіданнях я жодного разу не чула. Тепер в колегії МОН не буде жодного представника від організацій батьків.

Серед нововключених в Колегію рада бачити Олександра Коваль, можливо, їй вдасться доносити прогресивні думки до керівництва МОН.

Коротко нагадаю, чим я займалася в Колегії останні півтора року:

1. Головним своїм досягненням вважаю принципову зміну викладу соціокультурної змістовної лінії в програмі з української мови для 1-4 класів – ця частина програми визначає теми, які мають бути в підручниках. Раніше соціокультурна змістовна лінія передбачала знання лише традицій, обрядів, народознавчих термінів і побуту давніх українців і через це такими нафталіновими були і є підручники з укрмови.

Тепер в програмі є тема аеропорт, пікнік, відносини з ровесниками, тема “Новачок”, стосунки між людьми в різних ситуаціях. Чекаємо, коли це побачать автори підручників. На жаль, не вдалося просунутися в питанні додаткової освіти авторів підручників і зміни інших вимог програм – наші пропозиції провести круглі столи з дизайнерами (щоб показати як має виглядати сучасний підручник і його оформлення), письменниками (щоб змінити підхід до добору текстів для підручників), вченими (щоб пояснити, що науковий підхід може бути сучасним і цікавим), психологами (щоб пояснити вікові особливості дітей), але ці пропозиції не отримали відгуку в МОН – говорила це і на Колегії, і особисто Квіту, і Совсун, і Полянському, і Кононенку.

2. Намагалася не допустити кулуарного або в обхід процедури розгляду багатьох питань, наприклад, http://life.pravda.com.ua/society/…/05/26/194550/view_print/.

3. Велика тема – Конкурс підручників і далі їхній друк, про це можна написати багато, можна почитати на моїй сторінці раніше. На якомусь етапі міністерство зовсім випало з комунікації, а ситуація лише погіршувалася і не вирішувалася. Підручників для 4 та 7 класів досі нема і МОН продовжує вводити суспільство в оману – наприклад, заявило, що вже сплачений аванс за 72% підручників. Насправді, тільки зараз сплачуються кошти, які були на рахунках МОН з літа і кількість – зовсім не 72% від потреби…

PS друзі і колеги можуть підтвердити, що я давно радилася з ними, чи не вийти мені самій з цієї Колегії, бо чим далі, тим менше сенсу я в цьому бачила: кілька десятків серйозних людей збираються і голосують за конкурс “Кращий туалет”, тобто вибачте “Кращий благоустрій школи”, дають грифи підручникам, які не читали, заслуховують якісь звіти, важливість яких не може пояснити навіть доповідач… Але друзі і колеги попросили, щоб я все ж залишалася, бо це доступ до суспільно важливої інформації.

Ми і далі продовжуватимемо нашу роботу. Особливо в світлі того, що можливостей для освіти поза державною системою з’являється все більше, і це вже не завжди питання грошей. Тому чиновники мають бути готові, що при продовженні підходу “закриватися від критики” одного дня вони з’ясують, що керують системою, з якої думаючі люди вже пішли (10% абітурієнтів цього року вступали закордон, ріст домашнього навчання за останній рік – в кілька разів). І це лише початок. Хоча державі ще не пізно спинитися і використати таки енергію громадянського суспільства для справжніх змін, а не імітації реформ.

 

Оригінал


Коментар 1 Додати коментар

Залишити коментар