Йшов п’ятий рік…

Минуло 4 роки від початку безглуздого рейдерського захоплення Національного авіаційного університету. 20 серпня 2015 року почалися масові незаконні звільнення, неодноразові скасування виборів ректора університету, системні порушення норм чинного законодавства тодішнім очільником Міносвіти С.Квітом.

nau

Події в НАУ набули, та й до сьогодні набувають, широкого розголосу серед освітянської спільноти. Викладачі та співробітники виходили на акції протесту, вимагаючи дотримання законів від керівництва міністерства, зверталися до МВС, СБУ, Верховної Ради, Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури. Але жодної реакції на незаконні дії тодішнього міністра Сергія Квіта, який, нахабно порушуючи Закон, заводив до керівництва університету близьких до себе осіб і «кришував» їх незаконні дії, не було.

КВіт

Тоді таке беззаконня крадіями на крові аргументувалося «політичною доцільністю» і сотні непрофесійних та випадкових людей заводилося на штучно створені вакансії.

Люди вигравали суди, поновлювалися, їх знову звільняли і цей процес триває роками.

Така ситуація була характерною не тільки для НАУ. По всій країні «гегемон» відбирав усе, що хотів. І плював на відсутність належного досвіду та фахової освіти. Такі були темні часи. Такий був час квітів-свинарчуків.

Емоції перших років боротьби з незаконними діями руйнівної влади вляглися і перейшли в русло системної боротьби здорових сил суспільства шляхом протидії і фіксації усіх порушень законодавства міністрами С.Квітом і Л.Гриневич, яка продовжила плекати рейдерські традиції свого попередника. Їх багато. Вони зафіксовані у відповідних поданнях до правоохоронних органів та в шести десятках ЄРДР.

У системі координат минулої влади, яка мало зважала на Закон і Мораль, боротися було важко. Тотальна корупція і кругова порука усіх гілок влади, які ховали примітивне мародерство за ширмою «реформ, політичних досягнень і війною на Сході», не передбачала торжества справедливості.

Таких скривджених як ми в державі виявилося мільйони, тому нищівний електоральний майдан був неминучим, а нова влада просто зобов’язана виправдати небачений кредит довіри.

46948

Станом на сьогодні НАУ, через злочинну політику Мінсовіти та потурання відвертого криміналу незаконного очільника університету Ісаєнка, невпинно втрачає передові позиції. Кадровий потенціал знищено. Звільнено або доведено до звільнення за 4 роки понад 2000 осіб. Територія забудовується, майно і кошти розкрадаються. Колектив переведений на жебрацькі зарплати, хоча адміністрація відверто жирує і є лідером серед вишів України за рівнем зарплат.

Уперше в цьому році університет не виконав бюджетного замовлення (недобір склав 60 місць). З метою покриття розкраденого бюджету підвищено плату за навчання. Університет невпинно позбувається авіаційної складової. Перелік злочинів купки пройдисвітів проти колективу зі славними традиціями можна продовжувати довго.

Багато фактів і документів викладено на нашому ресурсі. Як би не намагався Ісаєнко зі своїми патронами-корупціонерами з МОНУ знищити докази своїх злочинів – скріншоти, які і рукописи, не горять.

Нова міністерша освіти, гадаємо, мала б звернути увагу на те, що коїться в НАУ. мала б дати правову і моральну оцінку діям С.Квіта, І.Совсун, Л.Гриневич, В.Ковтунця, Р.Греби, П.Полянського, Ю.Рашкевича, О.Шарова та інших посадових осіб.

grynevych

Лілія Гриневич мала можливість припинити свавілля і заслужити авторитету серед колективу, але для неї корупційна складова виявилася набагато важливішою за Закон.

Тепер перед такою дилемою опинилася молода міністерка. Від університету практично нічого не залишилося. Надто багато пройдисвітів присмоктувалися до його майна та фінансів. Йдеться про елементарну справедливість і дотримання Закону. Сильний духом вольовий керівник завжди зуміє визнати помилки своїх попередників, щоб не перекласти їх на себе.

Незважаючи на шалений чиновницький тиск, бажання у колективу боротися далі не зникло. Відкрите вікно нових правових можливостей дає надію, яка, як відомо, ніколи не вмирає. Люди, наділені функціями держави, мали б включити мозок.

Небезпідставно сподіваємося, що протягом найближчого часу «глистознавча епоха у вітчизняній авіації» закінчиться.


Залишити коментар