Крик душі – “Сумні нотатки із сумного заходу”

Лют.3.2019. / Коментарів: 3

Лист до редакції “reider-nau”:

dsc07466-2fcd2719f0dbf384352590015c8464cc12834

Після «епохальних» рішень Вченої ради НАУ (від 23 листопада 2018р., 19 грудня 2018р. та 30 січня 2019р.) стає гірко і сумно. Поступово Національний авіаційний університет перетворюється у бліду, недолугу кальку педагогічного ун-ту ім. Драгоманова. Згадаймо, як протягом лише одного року розмивалася, знищувалася авіаційна складова авіаційного університету… Ми добровільно (рішеннями тієї ж «Вченої ради») віддали льотну академію (м.Кропивницький), Кременчуцький вертольотний коледж, знищено факультет аеропортів. Натомість за новою назвою отримали фактично філію будівельного… Навіщо, поряд КНУБА ж! А якщо врахувати різке зменшення аудиторних годин (з 28 до 22 годин на тиждень) на навчальні дисципліни, які якраз і визначають образ (суть) майбутнього авіаційного, підкреслюємо, авіаційного спеціаліста (не дай бог зачепити дисципліни гуманітарного блоку!), то про яку якість освіти ми говоримо!? Звісно, якщо ми не фарисеї…

Закриваються технічні освітньо-професійні програми підготовки фахівців, натомість бурхливо і незворотньо відкриваються суто гуманітарні, юридичні, економічні…

Не будемо заморочуватися при цьому питанням, хто керує в технічному університеті навчальним процесом. Краще подивимося на динаміку руйнування підвалин знаного у світі авіаційного університету, славу і гордість нашої молодої держави…

Засідання Вченої ради НАУ від 28 листопада 2018р.

Пункт 4.11. Про відкриття освітньо-професійної програми «Цифрова економіка» (за спеціальністю 051 «Економіка»).

Пункт 4.12. Про відкриття ОПП «Економічна безпека» (за спеціальністю 051 «Економіка».

Пункт 4.13. Про відкриття ОПП «Глобальна логістика та управління ланцюгами постачання» (спеціальність 073 «Менеджмент»).

Пункт 4.14.  Про відкриття ОПП «Адміністрування фінансового моніторингу» (спеціальність «Менеджмент»).

Засідання Вченої ради НАУ від 19 грудня 2018 року.

Пункти 4.11, 4.12, 4.13, 4.14: – Про відкриття ОПП «Міжнародне регулювання економічних відносин» (спец. 292 «Міжнародні економічні відносини»;  «Митна діяльність» (спец.  081 «Право»); «Захист об’єктів критичної інфраструктури» (спец. 269 «Цивільна безпека»).

Засідання Вченої ради НАУ від 30 січня 2019 року.

Пункти 4.5, 4.6, 4.7, 4,8. 4.9: – Про відкриття ОПП  «Філософія комунікації» (спец. 039 «Філософія»); «Політологія» (спец. 052 «Політологія»);  «Правоохоронна діяльність» (спец. 262 «Правоохоронна діяльність»);   «Управління  у сфері цивільного захисту» (СПЕЦ. 263 «Цивільна безпека»).

І, зрештою, страшний за своєю цинічністю Пункт 4.10. Про припинення набору студентів на ОПП «Радіоелектронні пристрої та комплекси» та «Апаратура  радіозв’язку, радіомовлення та телебачення» (спец. 172 «Телекомунікація та радіотехніка»).

Почалося…Гуманітарії, економісти, юристи. І нічого б поганого тут не було, якби все це не здійснювалося за рахунок тотального знищення усього авіаційного, технічного.

Пан Ісаєнко при цьому глумливо-сором’язливо зауважив, мовляв, таке рішення трішечки незвично виглядає, але куди подінешся, фахівці порадили, то ж давайте їх підтримаємо. І підтримали… Замість того, щоб підтримати випускові кафедри, допомогти.

Цими словами Ісаєнко фактично підтвердив свій непрофесіоналізм. А хто ж ті фахівці, які «радили»?  Гудманян, Білоус, Бабікова, Вовк, Вінецька, Єнчева…?

Тому колеги, які були присутні на засіданні ради з гіркотою говорили про те, що вони як знущання сприйняли наказ головуючого п.Ісаєнка приходити на засідання Вченої ради у формі, мовляв, ми ж авіатори… Були колись.

Блюзнір і фарисей!

І ще до цього. У виступах доповідача п.Харченка і головуючого п.Ісаєнка через слово згадувався «рейтинг» як молитва: «рейтинг, рейтинг, рейтинг…» .  І абсолютно нічого про викладачів, студентів, про їх нагальні професійні і соціальні проблеми. Суцільна показуха. Нічого глибинного, наболілого, людського…

Студент, викладач в університеті зник. Залишився РЕЙТИНГ і СТЕЙКХОЛДЕР.

30.012019р. також було затверджено Положення про новостворений «Інститут інноваційних освітніх технологій НАУ», для створення якого (як і двох інших подібних) необхідно було ліквідувати (знищити) інститут інформаційно-діагностичних систем, кафедри якого розкидали по декількох інститутах, де їх чекає злиття з іншими кафедрами цих інститутів. Для чого? Щоб у трьох новостворених інститутах відкрити по три нових кафедри, які комплектуються переважно непотребом з університету ім. Драгоманова, бо ними ж і очолюються!

Хто там каже про розумові здібності п.Ісаєнка і компанії?!!! Глибоко помиляєтеся! В царині підступності, підлості і фарисейства їх розум працює просто геніально…

Ми стаємо, повторюємося, блідою копією класичного педагогічного університету. Ні місту, ні Україні університети такого типу більше непотрібні. Ми, піднімаючи руки на Вченій раді (під пильним оком камер) самі, свідомо, ідемо в обійми до великих «братів», університетів, які працюють поруч з нами, але які не зраджують своїх інтересів. А це – шлях до самознищення. Оце так керманичі університету!

Ви запитаєте, а куди ж дивиться наше «рідне» Міністерство освіти і науки? А нікуди! Ну  буде одним технічним університетом менше… Так то ж добре! Це свідома політика Міністерства. Згадаймо хоча б той факт, що під егідою Міністерства майже щомісяця проводяться виставки, присвячені освіті за кордоном. У нас і так не вистачає абітурієнтів, а ми свідомо агітуємо їх їхати вчитися куди завгодно, тільки не до нас.

Ми самі розвалюємо авіаційний університет, а «рідне» Міністерство – освітню систему України. Невже відрядження за кордон, гранти того варті? Запитання риторичне, бо ми усі знаємо відповідь. Але висновків не робимо.

І при цьому ми робимо вигляд, що боремося за якість освітніх послуг, які ми надаємо. Якість, якість, якість…Знову лозунги на кожному кроці, купи паперового сміття, в якому ми вже втонули, не маючи сил дійти до аудиторії і зайнятися тим, до чого у нас є покликання: вчити наше майбутнє.

І наостанок про кадри, які задіяні у цьому процесі.

Якось, поздоровляючи колектив Гуманітарного інституту (вибачте, факультету) з Новим роком, Артур Грантович Гудманян підкреслив, що він пишається своєю ученицею, Галиною Єнчевою (з якою і прийшов), і не уявляє собі, як раніше університет працював, не маючи такого вченого секретаря.

Уявіть собі, Артуре Грантовичу, працював. Не руйнуючи, а створюючи! 

Але після цих палких слів хочемо побажати одне: пані Галю, поменше розповідайте у своєму близькому оточенні, що Ви, як і Оксана Білоус, міцно тримаєте «ректорат» у своїх тендітних жіночих руках (вибачте, в оригіналі – «в ежових рукавицах»). І, Галю, не заморочуйтеся цим. Бо в «ректораті» ж справжніх чоловіків немає. То ж нема і за що тримати…

Бо відразу стає зрозумілим, хто керує університетом, кому ми завдячуємо нашим «щасливим» майбутнім. Вибачте, забули про пані Бабікову, кандидата наук по сільському туризму. Трійця ще та підібралася. З хваткими руками і перегрітими головами.

Треба було раніше бити на сполох. Але після кожного недолугого (а іноді і злочинного рішення) Вченої ради ще залишалася надія, що то недогляд, тимчасові хиби, що все виправиться… Виявляється ж, що то свідома, цілеспрямована політика. Тому і в команду «ректорату» підібрали вайлуватих, інфантильних, залюблених у самих себе людей, нездатних до адекватних, відповідальних дій.

Такі не заважатимуть, не плутатимуться під ногами, виконуватимуть будь-які божевільні накази, лише б родзинка на гачку була великою і смачною…

 

P.S. У своїй «розлогій» промові на форумі «Від Крут до Брюсселя» 29.01.2019р. Лесь Подерв’янський наголосив: «Є така північна лисичка з білим пухнастим хвостиком. Згадали. Вона може з’явитись на наших теренах. Так от, щоб вона не з’явилась, принаймні, щоб у неї  було менше шансів, я тут».

Ну а що ж щодо своїх, доморощених «лисичок з білим пухнастим хвостиком», які уже з’явилися, уже тут (дивися вище). Вони ж найстрашніше! Бо через своє вроджене слабоумство, пихатість, підступність, замішані на п’янких дріжджах жадоби, вони невмолимо, методично нищать нашу молоду Державу зсередини, сіючи в душах людей зневіру в своє світле майбутнє, майбутнє наших дітей.

То ж будьмо пильними! І відданими СВОЄМУ, авіаційному університетові!

 

 

 

 

 

 

 

 


Коментарів 3 Додати коментар

  • Не ну господа давайте разберемся. Т.е. когда проректором технического ВУЗа по воспитательной был филолог, то это было нормально, когда и.о. ректора на часть лета оставался человек без степени и ученого звания тоже вроде было ничего, когда директорами институтов были назначены абсолютно непрофильные кандидаты психологических наук и архитектуры все было ОК, а сейчас нет? Плюс тут один студент-заочник даже ВУЗ возглавлял. При этом дырку в асфальте перед 1 корпусом, о которую сам спотыкался 7 лет заделать не сумел. Также не получалось почему-то 3 года повесить памятную доску Николаю Лукичу Голего. Крышу перекрыли плохо? Ты погляди. Не нужно было утеплять общежития? Наверное были более важные дела.
    Опять же не при Исаенко институт аэропортов стал тем чем стал. Что там было, ну кроме одной кафедры, от аэропортов 5 лет назад?
    Так что давайте будем немного объективнее и причины своих бед искать в себе.

  • К сожалению, самые худшие прогнозы сбываются… Сдали на милость идиотам и недоумкам универ – жрите говно по полной программе!

    Вы думаете, что к развалу НАУ не имеете никакого отношения? А кто голосовал за этого глиста? Не вы ли? Кто выполняет все его преступные приказы и распоряжения?

    Нет, вы не пострадавшие, вы – соучастники преступления: и по человеческим меркам и по действующему законодательству.

    Пострадавшая здесь сторона – наша молодёжь, будущее нашей страны.

    Однако, не все ещё потеряно, если люди стали понимать глубину маразма. Диагноз выставлен – пора приниматься за лечение болезни, устранять её причины и не допускать её рецидива.

  • Виктор, не нукай- не запряг! Все твои доводы – это как мыльные пузыри, которыми балуются дети!

    Класс! Получается, что качество учебного процесса зависит… от памятной доски, от одной дырки ( а сколько сейчас этих дырок и разрушений на территории НАУ), от состояния общежитий ( на фото предыдущих репортажей виден “блеск и красота” проведённого ремонта этой администрацией).

    А о проректоре по воспитательной работе – это вообще песня! Оказывается, что технарей надо воспитывать исключительно формулами и железками.

    А если вникнуть по существу, то НАУ сейчас плавно переводят из технического в гуманитарный ВУЗ! И здесь прокол… А глистовед во главе технического ВУЗа – вершина реформаторского искусства текущей администрации.

    Продолжать дальше? Как по мне – то всё понятно : адвокат то плохонький у глистовой команды…

Залишити коментар