Міністр Квіт: Нова система фінансування «своїх» і «не своїх» ВНЗ?

Міністерство освіти і науки України вважає зміну системи фінансування вищих навчальних закладів одним із пріоритетних завдань на 2016 рік. Про це повідомив Міністр Сергій Квіт під час наради з керівниками департаментів освіти і науки та директорами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, повідомляє Osvita.ua.

Необхідність зміни системи фінансування вищих навчальних закладів, яку планується здійснити вже найближчим часом, викликана, на думку Міністра, тим, що чинна система, яка здійснюється через державне замовлення, себе вичерпала, а нова ідея полягатиме в поділі фінансування на дві частини: базову і ту, що надходить разом з абітурієнтами.

kvit_sergij_48991

Виділимо слова міністра: «Будуть високі вимоги до університетів, щоб отримати базове фінансування для своєї життєдіяльності. У такий спосіб ми підтримуємо найкращі вищі навчальні заклади».

В унісон з Міністром виступає і його перший заступник Інна Совсун, обґрунтовуючи нову модель фінансування освіти необхідністю «…відійти від традиційної радянської схеми розподілу державного замовлення і перейти на більш сучасну, європейську систему, базовану на показниках успішності діяльності ВНЗ».

Зміни передбачають, що розподіл державного фінансування вищої освіти буде здійснюватися за формулою, яка враховує як «витратні» показники діяльності ВНЗ (у першу чергу – кількість студентів з числа найкращих абітурієнтів, які захотіли навчатись у ньому), так і показники, що ілюструють ефективність діяльності ВНЗ (наукові результати, інтернаціоналізація, внутрішня система забезпечення якості, рівень працевлаштування випускників тощо).

Отже, нова модель фінансування вищих навчальних закладів матиме дві складових. Суть першої складової, яка визначатиме так зване базове фінансування, полягає в тому, що ВНЗ можуть отримати до свого бюджету 70% обсягу фінансування минулого року. Але для цього, уточнила Інна Совсун, «…необхідно розробити систему індикаторів, ґрунтованих на результатах навчання у ВНЗ найкращих студентів та можливості студентів вирішувати, куди їм піти навчатися».

Друга складова моделі буде визначатися якістю дослідницької роботи у вищих навчальних закладах. Інна Совсун підкреслила: «Ми повинні розробити прозорі показники для оцінки якості досліджень та створити систему, де університети стануть не лише центрами навчання, а й центрами проведення досліджень. Основна ідея – створити таку систему, яка буде дозволяти надавати кошти високоякісній освіті».

Міністерство, за словами його обох очільників, спільно з представниками вищих навчальних закладів та експертами вже напрацювало загальну концепцію та пакет законодавчих змін для реалізації нової моделі фінансування ВНЗ. Правда, не вказується, хто ж ті утаємничені «представники вищих навчальних закладів та експерти»?

Виходячи вже з наявного досвіду подання освітянській громаді подібних матеріалів «молодою командою» Сергія Квіта, виникає закономірне запитання, чи не співробітники це «Аналітичного центру CEDOS» (раніше – «Центр дослідження суспільства»), одним із засновників якого є Інна Совсун, які вже «доклали руку» до багатьох «провалених» проектів різноманітних нормативно-правових актів?

Чи не виконавчий це директор цього Центру та одночасно один із близько 30 радників Міністра Квіта Єгор Стадний, який протягом останнього півтора року є і співавтором зазначених вище «провалених» проектів, і експертом, і спікером практично на всіх освітянських заходах?

Якщо це так, то тоді треба бути уважніше, бо, як кажуть у таких випадках, можливі варіанти в подальшому перебігу подій. Недарма Єгор Стадний з натхненням підкреслює переваги нового механізму фінансування вищих навчальних закладів та розподілу між ними місць державного замовлення: «…відсутність адміністративного втручання з боку МОН, інших державних замовників, безпосередній зв’язок між абітурієнтом та вищим навчальним закладом, прозорий та автоматизований механізм вступу на бакалаврат».

Подивіться, як все буде добре, прогресивно, по-європейські! Але чомусь увесь час не покидає думка, що не могли очільники Міністерства просто так відпустити від себе «дійну корову», якою для них було і є «ручне» планування вищим навчальним закладам обсягів державного замовлення, та погодитися з «відсутністю адміністративного втручання з боку МОН». Щось тут не так.

Які ж тоді «важелі впливу» залишаться в дуету Квіт-Совсун, щоб карати непокірних, «не своїх» та милувати «своїх» керівників вищих навчальних закладів? Бо з власним авторитетом в освітянському середовищі, як відомо, у них проблема і все їхнє управління освітою тримається на адміністративному ресурсі.

Виявляється, дійсно, наші «герої» передбачили «важелі впливу». Відкриваємо «Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році», затверджені наказом МОН від 15.10.2015 р. №1085. У п. 4 розділу ІІ. «Організація прийому до вищих навчальних закладів» читаємо: «МОН до 01 червня затверджує перелік профільних спеціальностей вищих навчальних закладів незалежно від підпорядкування, крім вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, за якими може здійснюватись набір за державним замовленням».

Ось воно що! Тобто МОН, а точніше – Квіт-Совсун, планують до 01 червня визначити перелік «профільних» спеціальностей у кожному вищому навчальному закладі і потім «великодушно» сповістити, кому буде заплановано державне замовлення, а відтак і базове фінансування, а кому – ні. І все буде дійсно і «прозоро», і «справедливо», і «по-європейські».

Наші спроби розшукати визначення терміну «профільна спеціальність» були безуспішними. Такого терміну немає ані в «Національному освітньому глосарію: вища освіта», ані в «Глосарію термінів європейської вищої освіти», ані в Законі «Про вищу освіту». Немає ніде! Це означає, що Квіт-Совсун, якщо вони залишаться на своїх посадах, будуть визначати за тільки їм відомими критеріями, які спеціальності профільні, а які – ні.

Де ж тут «по-європейські»?! Адже зазначений вище дует очільників, по суті, легітимізував в «Умовах прийому» протизаконну норму щодо поділу ліцензованих та акредитованих спеціальностей на «профільні» та «не профільні». І це, незважаючи на те, що, видавши від імені держави ліцензію та сертифікат про акредитацію на ту чи іншу спеціальність, МОН підтверджує тим самим відповідність кадрового, матеріально-технічного та інших видів забезпечення підготовки фахівців за цією спеціальністю встановленим державою вимогам, без будь-яких посилань на її «профільність» чи «не профільність».

Цілком очевидно, що поділ спеціальностей на «профільні» та «не профільні» по кожному ВНЗ, до того ж, за нікому не відомими критеріями, і планування чи не планування державного замовлення та базового фінансування в залежності від цього, відкриває не уявний, а дійсний корупційний канал для оточення Міністра.

Пам’ятаєте виділені слова Міністра Квіта на початку статті: «Будуть високі вимоги до університетів, щоб отримати базове фінансування для своєї життєдіяльності. У такий спосіб ми підтримуємо найкращі вищі навчальні заклади»? Як сказав свого часу класик: «Свежо преданье, да верится с трудом!»

До речі, дует Квіт-Совсун на цьому вже «набив руку» ще у 2014 році, ледь «сівши на трон». Зокрема, Національний авіаційний університет у 2014 році, вперше в своїй історії, не отримав державного замовлення відразу за дев’ятьма, найбільш рейтинговими, напрямами підготовки фахівців. У 2015 році історія повторилася, правда, з меншою кількістю напрямів, які не отримали державного замовлення. Ось вам і «підтримка» Міністром Квітом кращих вищих навчальних закладів на практиці!

Виходячи з наведеного, випливає логічний висновок, що запропонована модель базового фінансування вищих навчальних закладів на рівні 70% від обсягу фінансування минулого року на основі принципу «профільності» спеціальностей уже через декілька років призведе до зменшення до мінімуму бюджетного фінансування «не своїх» ВНЗ через припинення фінансування в них «не профільних» спеціальностей, визначених у протизаконний спосіб.

При цьому очільники Міністерства вже неодноразово нагадували, що передбачена і можливість фінансування приватних вищих навчальних закладів. Згідно з напрацьованими Міністерством змінами пропонується здійснювати їхнє фінансування за одним показником – кількістю студентів із числа найкращих, які захотіли навчатися у приватному закладі.

Так може це і є метою Міністра освіти і науки Сергія Квіта – «вбити» державний сектор вищої освіти України, як найбільш конкурентний (поки що!) на світовому ринку освітніх послуг, шляхом припинення його фінансування?

Як вже неодноразово зазначали аналітики освітніх проблем, складається стійке враження, що в нашій державі опрацьовуються нові технології гібридної війни, спрямованої проти українського народу, які передбачають знищення, вбивство вітчизняної освіти, в першу чергу, її державної складової. Схоже на те, що пан Квіт виконує чиєсь замовлення і хоче остаточно «добити» українську освіту, яка, попри всі проблеми, продовжує бути одним із фундаментів нашої держави.

У цих умовах, навіть, якщо припустити, що Міністр Квіт та його оточення не причетні до корупції в освіті, а через власну некомпетентність лише взагалі не розуміють логіки, побудови і закономірностей своєї сфери управління (а це – також гірка правда!), то це, на нашу думку, можливо, ще гірше, ніж корупція. Адже це – непрофесіоналізм, який доведеться виправляти їхнім наступникам і будувати багато дійсно прозорих, по-європейськи побудованих, управлінських процесів заново.

Сподіваємося, що інстинкт самозбереження у нашої держави переможе і її керівники приймуть мудрі, безпомилкові кадрові рішення, які припинять корупційні діяння та проведення «конвульсивних» псевдореформ в освіті, уособленням чого є Міністр Квіт.

Час «квітів» повинен завершиться на благо українського народу!

Олена Мазур, економіст


Залишити коментар