МОН. КРИВА ОРБІТА ОСВІТИ

images

Уявна стагнація освіти часів міністра Квіта насправді прикривала речі страшніші. Міністерство запустило механізм  аморальної руйнації освіти, яку продовжує теперішня очільниця МОН –досвідчена маніпулянтка-популістка. Це не випадковість, а стратегія оглуплення суспільства, щоб маніпулювати ним. Не випадково підбирають і керівників міністерства – корумпованих, малодосвідчених для цього чиновників, низької освіченості й культури. Йде одночасне  матеріальне і духовне руйнування – новітні стратегії геноциду. Вся діяльність МОН це засвідчує. Нема не лише стратегії, але й уяви, що  таке наука, освіта, культура, мораль. Совсун колись заявила: «виші не готові до автономії». Не встигла, на щастя навчити. Напаскудила тільки в ХНУРЕ, де й сьогодні все колотиться.

Вузівські програми справді більш консервативні. Але МОН робить неможливим будь-який прогрес. Велике навантаження не дає викладачам змоги  займатися наукою. Педагоги змушені «підробляти», хто в який спосіб здатен, часто всупереч переконанням. Однак елементи болонських методик були впроваджені досить успішно, зокрема модульна система.

Плагіат міністра освіти показав, що вона розуміє науку як формальний засіб тримати «лице» перед суспільством «матрикулованим» званням, а не знаннями. Навіть не засоромилася, а це зневага перед освітою, справжнє лице кар’єристки, яка прийшла наживатися, а не керувати. Заступники теж без сорому і гідності тримають університети «в кишені» через спільників – кримінальних злочинців, таких «професіоналів», як і самі. Десятки  програних позовів до суду не зупиняють МОН. Воно як злоякісна пухлина освіти, тягар для держави, гальмо прогресу, совковий рудимент. Вчителі мають вищий рівень освіченості, не кажучи про мораль, ніж їх керівники-корупціонери,  кримінальні злочинці. Сотні фактів оприлюднено про огидне рейдерство вишів  а уряд «не чує»? Злочинці без освіти «рулять» університетами, міністр благословляє, держава не чує? Чекає така держава безвізового режиму? У Європі надивилися на вояжерів-освітян і знають їм ціну. Не треба нікому, щоб туди повтікали гриневичі-ковтунці. Хай крадуть у себе. Краще ставки у валюті їм платити тут, щоб не руйнували нічого там.

Чи не дано зрозуміти теперішній міністру, як вона виглядає, чи це вищий пілотаж аморальності, стратегія знищення? Мабуть, «три в одному». Мотається по світі, гребе грощі, куди діває – відомо. Відмиває через десятки злочинних «громадських організацій», які давно пора вивести на чисту воду. Та хто виведе? «Чисті виші (помиї)» Совсун? А можна б прозвітувати, пояснити, хто скільки дав, на що витрачено, а не створювати «опорні школи»  і нищити нормальні. Правда, і вчителям час від часу «з панського столу» щось обіцяє, коли смаленим пахне – поки-що вірять. Але приказка «обіцянка-цяцянка» десь у підсвідомості тривожить. Студентів не вдалося обдурити – обман викрито, а міністр хвостик під себе – це не я, це мінфін. Знов щось придумає, обдурить – не перший раз очі в Сірка позичати. Урядові такі потрібні.

Квіт хоч не обіцяв, мовчки гріб, здобув принагідно звання академіка, збирав медальки на урапатріотизмі, «науково» експлуатував відомі імена. Байдуже, чи є користь таких спекуляцій. А шкоди під личиною «патріота» завдав багато. Діяльність Гриневич дуже активна, але все – як горбатим до стіни. Зловили на плагіаті – лепече «більше не буду», МОН «народило» безглузду антиукраїнську анкету – «це не я». Вчителі насміхаються з пропозицій, придуманим «на коліні» під час освітніх шоп-польотів. Терплять «ляпи» міністерства, виправляють, як уміють. Шляхетно не протестують.

Студенти окремі вже не бояться. Інших ще не допекли холодні аудиторії, неремонтовані, злочинно вкрадені  гуртожити, неуки-викладачі. Педагогів  стримує страх безробіття перед злочинною поведінкою керівництва. Дехто ще вірить у реформування, боротьбу з корупцією. Непомітно заглохла в цій тріскотняві примітивна фальшива  урапатріотика, якою маніпулювало попереднє міністерство. Оголилася вже нічим  не прикрита огидна гримаса нищення вишів, безсоромне призначення на керівні посади людей з металевими браслетами на зап’ястях, космічні хабарі, грубе ігнорування права і закону.

Ніч, морок,  неуцтво – пора для злодіїв від освіти. Екс-міністр обікрав один університет – теперішня очільниця МОН це ставить «на конавейер». Екс-міністр одержав медальку за руйнування, замість грат. Теперішня міністр теж добре знає,  для чого поставлена, за що медальку почеплять. Не відає тільки, що таке сором – в надто жирний шмат  угризлася. Чи заковтає, не подавиться – залежить лише від нас.

Перечитав – і дивуюся, звідки в мене, педагога з п’ятдесятилітнім стажем, українця не тільки генетичного, але й за вихованням, — раптом такий різкий тон і грубість. Чи не епідемія безглуздої жорстокості МОН – реакція на його дії? Страшно самому читати, але як по-іншому розмовляти з аморальними негідниками, які плюють у все, чим жив я і тисячі таких, як я. Не вірю, МОН здатне щось зрозуміти, але і мовчати не буду. Гірко бачити, як руйнують працю кількох десятків літ мого покоління. Не вірю, що злодії стануть моральні. Радів, що дочекався України. Плакав, коли вперше ранком о шостій встав, щоб почути «Ще не вмерла Україна». Ще перед тим збирав злиденні копійки вчителів на Товариство української мови імені Тараса Шевченка, згодом «Просвіту». Плачу тепер на її руїнах. Чи воно не бачить, не чує, як руйнують освіту злодії-чиновники, чи вдає, що вірить у їх патріотизм, а само «очиновнилося», нажившись на тих злиденних учительських карбованцях.

Більше питань, як відповідей. Але соромно питати, коли є відповідь. Сором бути господарями держави і не гнати злодіїв з посад. Значить, втратили і ми сором, якщо мовчимо і чекаємо, доки ворон ворону око виклює. Може бути запізно.


Залишити коментар