НАГОРОДНИЙ ЛИСТ

Бер.12.2020. / Коментарів: 3

gudmanyan-0

НАГОРОДНИЙ ЛИСТ

на Гудманяна Артура Грантовича,

«проректора» з навчальної роботи, 1960 року народження,

що мешкає по вул. Борщагівська, б**, кв.**, поданого

на присвоєння почесного звання

«Заслужений працівник освіти України»

 

А.Г.Гудманян працює в Національному авіаційному університеті з 2000 року. Він вимушений був утікати з м. Ужгорода, з постійного місця праці, звідки його наполегливо попросили за участь у дуже неприємній історії, яку йому не зовсім толерантна в європейському сенсі закарпатська молодь не могла пробачити. Тікав швидко від ганьби та корупції, в якій погруз по верхній рівень краватки. Так він опинився в НАУ на невимовну радість колективу.

А.Гудманян знаний в освітянських колах як авторитетний фахівець з теорії і практики перекладу, хоча жодного разу не був помічений в якості перекладача. Це красномовне свідчення, що методист не завжди вправний лінгвіст, а багатозначне і лаконічне «Yes» зовсім не свідчить про володіння англійською хоча б на рівні А2. Та міф про видатного перекладача з англійської набагато важливіший для представлення до державної нагороди, ніж реальний рівень кандидата.

Протягом усього періоду роботи в університету пан Артур зумів заощадити зі скромної професорської зарплатні на кілька квартир, будинок та елітний автомобіль. І лише блискучий розум та вроджена хитрість підказали йому оформити переважну більшість майна на свого чоловіка Олександра, з яким Артур Грантович перебуває у цивільному шлюбі не одне десятиліття. І цей факт свідчить про те, що гр. Гудманян є зразковим сім’янином європейського, так би мовити,  рівня, і достойний для Президентської відзнаки.

Артур Грантович користується неабияким авторитетом серед студентів університету. Лише один раз за 20 років студенти поскаржилися на непідйомні побори під час заліково-екзаменаційної сесії та випускних іспитів. Артур Грантович після цього прикрого резонансного випадку усвідомив, що це був «перебор» і дещо знизив розмір традиційного безумовно «добровільного внеску», що свідчить про неабияке вміння професора Гудманяна реагувати на запити студентів.

Артур Грантович – визнаний в колективі сибарит. Він бездоганно володіє мистецтвом феншую. Його власний райдер при накритті «поляни» для себе коханого передбачає винятково найвищий рівень – від розміру грибочків-огірочків, до кольору салфеток і скатертин, він елітного алкоголю до конкретного сорту ковбаски, якому Артур Грантович надає перевагу в конкретний час доби, дня тижня і пору року.

Своїм фірмовим естетизмом професор Гудманян щедро ділиться з молоддю та недосвідченими викладачами. Ставка екзамену з англійської для вступу в магістратуру – вища середньої по університету на 75% і за цим показником Артур Грантович також безперечний лідер.

Тяга до мистецтва одразу відрізняла професора Гудманяна від інших керівників. Він за нетривалий термін на посаді проректора з навчальної роботи у робочий час зумів організувати художній гурток плакальниць-утішительниць з числа завкафедр гуманітарного профілю надвисокого рівня.

Майстерність цього гуртка відома далеко за межами університету. Вона особливо виявляється тоді, коли у Артура Грантовича відсутній настрій і натхнення. Тоді членкині гуртка вправно зорієнтовуються і педалюють або плакальний     настрій аж до катарсису, або ніжними вербальними дотиками підбадьорюють тонкі душевні струни проректора в якості утішительниць.

За два роки роботи на посаді проректора з навчальної роботи Артур Грантович зумів не просто вивести слово «навчальної» з назви своєї посади, але й переконати колектив у тому, що університет може працювати і без суті терміну «навчання» і навіть показувати при цьому якісь результати.  Він переконливо довів усім, що навчальне навантаження для університету не обов’язкове. І це також є аргументом для представлення його до державної нагороди. Це, так би мовити, вищий пілотаж для посадовця такого високого локального рівня.

А.Гудманян – визнаний психолог. Він добре вміє працювати з людьми, тонко і невимушено виживає зі свого простору і звільняє конкурентів з роботи, елегантно зіштовхує з кар’єрної драбини усіх, хто заважає задоволенню його приватних інтересів.

Ще однією особливістю, за яку Артур Гудманян заслуговує на державне визнання, є його вміння лжесвідчити під присягою. Його щирий погляд не моргне, а пухкі уста не затремтять, а голос не здригнеться навіть у випадку публічного виступу в суді, прямо зазираючи в очі досвідченому судді. І навіть жодного рум’янцю на щічках ніхто й не помітить.

Професору А. Гудманяну вдалося досягти такого рівня маневрування між колишніми і нинішніми керівниками університету, що хрестоматійний Фігаро широко відкриває рот від захвату. А піком маніпуляції від голови ЦВК університету А.Гудманяна є його підпис під сфальсифікованими протоколами про «перемогу» В.Ісаєнка на виборах ректора. Саме ця історична, можна сказати, обставина випадково винесла А.Гудманяна на самий «олімп» інноваційної команди випадкових реформаторів.

Кримінальні провадження, в яких фігурує А.Гудманян у якості свідка та підозрюваного, – ще одне підтвердження вагомості його «заслуг» перед колективом і знедоленою державою.

Безумовно, офіційний дохід у майже мільйон  гривень на рік не вповні компенсують тяжку працю майбутнього ювіляра А.Гудманяна на благо університету, тому вчена рада просить Міністерство освіти підтримати клопотання адміністрації і просити Президента України присвоїти А.Гудманяну почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Бюджет і не таких покидьків витримував. Одним більше, одним менше, яка різниця?

типу Голова вченої ради Ісаєнко

типу Голова профкому Грєбєнніков

grebennikov


Коментарів 3 Додати коментар

  • Але є одне невеличке НО
    Стільки років керуючи гуманітарним інститутом і маючи в своєму підпорядкуванні дві кафедри психології, так і не зміг вивчити психологію управління. А вона йому ооой як потрібна.

  • Ну это поклеп )) Пан Артур в НАУ все время был директором института, с официальной зарплатой в 2 тысячи долларов в месяц. Хотя все остальное почти правда, вот только Артуру шла часть этих денег, а остальные шли Николаю К., Анатолию П. и прочим.

  • Заднеприводной работник

Залишити коментар