НАУ кінець?

Жов.25.2019. / Коментарів: 4

photo_2019-10-21_10-26-19

Пішов шостий рік з того часу, як активи і кошти НАУ стали об’єктом пильної уваги різношерстих пройдисвітів.

Спочатку університет захотів прибрати до своїх рук екс-міністр освіти Сергій Квіт. Він віддав колектив на розтерзання групі близьких до себе осіб на чолі з О.Бадрудіновим і В.Цибульком.

Саме Квіт дав «добро» на рейдерське захоплення НАУ, саме в той час в університету практично вкрали літаки і завели на посади осіб, далеких від вищої освіти, які сприймали вищий навчальний заклад як приватне підприємство.

Епоха незаконної діяльності Квіта щодо НАУ завершилася гучним затриманням на рекордному хабарі двічі призначеного Квітом в.о. ректора В.Харченка. Але за рік Квіт і компанія встигли добре нажитися на колективі.

Згодом естафету рейдерських дій перейняла наступниця Квіта Лілія Гриневич. Не менш одіозна від свого попередника Лілія Гриневич також вирішила погріти руки на палаючому і конаючому авіаційному. Вона це робила руками свого заступника хабарника Ковтунця під політичним прикриттям ще одного одіозного персонажа – Дмитра Андрієвського.

rektor-nau-isayenko

Лже-ректор Ісаєнко, з яким був незаконно підписаний контракт після фальсифікованих результатів виборів ще одним міністерським хабарником – Павлом Полянським, і далі керує університетом як приватним підприємством своєї родини.

Це все відбувається на очах освітянської спільноти, яку вже важко чиимось здивувати після п’яти років непрофесійного управління освітою могилянсько-кроківського іга.

Тривалий період принижень і грабунку ініціював розмови про закриття університету,  приєднання його до КПІ,  об’єднання з іншими університетами столиці тощо.

 

Варто зробити попередні висновки і розібратися чи так це насправді?

Перше. Безумовно, тенденція до скорочення кількості вищих навчальних закладів очевидна. Разом зі знищення держави командою «реформаторів», освіта також руйнується. Вже ні у кого не виникає сумнівів у тому, що робиться це навмисне. Створюються умови для масового виїзду молоді закордон, знищується виробництво, на якому мали б працювати випускники університетів, скорочується державне замовлення, зубожіння батьків гонить студентів-контрактників на підробіток, жебрацьке становище викладачів вузів не стимулює їх до професійного зростання. Цей перелік можна продовжувати довго.

Заокеанським кураторам освітянських «реформаторів» керувати тупим неосвіченим вимираючим населенням набагато зручніше. Але так само зручніше і безпечніше робити це руками тих, кому давно і щедро платять в доларах, але хто ніколи не показував своїх статків.

Друге. В НАУ за крайні кілька років якість освіти різко знизилася. Контингент студентів зменшився вдвічі. Викладачі масово покидають університет і шукають роботу в інших, в тому числі закордонних. Студенти перестали відвідувати пари. Ісаєнко і Гудманян пильно стежать за тим, щоби викладачі ставили оцінки навіть тим, кого немає в країні. Тобто, можна комусь з батьків прийти із заліковою книжкою дитини, і викладач зобов’язаний поставити оцінку. можна лише уявити собі скільки «мертвих душ» отримує диплом. Така ситуація, коли навіть покійник може навчатися,  не є нормальною, але міністерство на це закриває очі. Тим часом потенційні абітурієнти, які хочуть отримати відповідну кваліфікацію, це бачать і віддають перевагу іншим університетам.

Тобто, потужний майновий комплекс через бездарне керівництво вузом в скорому часі буде завеликий для малої кількості студентів та викладачів. А утримувати його буде неможливо через брак коштів.

Третє. Університет перетворився на кишенькове приватне підприємство, основним завданням якого є збагачення родини Ісаєнків і ще кількох наближених до нього осіб. Гроші вимиваються, а в матеріально-технічну і лабораторну базу кілька років поспіль кошти не вкладаються зовсім.

Ісаєнко розуміє наближення кінця своєї управлінської кар’єри і регулярно перевозить кошти в Канаду, де сподівається безбідно доживати і переховуватися від кримінального переслідування.

Чим менше коштів він буде вимивати з університету, тим менш цікавим буде йому університет. Та й вік Ісаєнка вже підпирає. Кожен суд і кожна перевірка забирає здоров’я.

Четверте. Правовий бік. Міністерство прекрасно розуміє, що Ісаєнко є токсичним. Воно розуміє також, що програє у суді всі справи і вимушене буде позичати в сірка очей. В такій ситуації керівництву Міносвіти буде легше заховати свою неприховану корупцію наказом про ліквідацію чи приєднання. Це логічно. «Нє доставайся же ти нікому!»

П’яте. Негативний висновок аудиту Рахункової палати також може вплинути на організаційні висновки нового керівництва Міносвіти, яке своїми корупційними і незаконними діями практично поставила на коліна колись могутній університет.

Шосте. Обєднання кафедр і кадрова вакханалія. Фахівців з математики, фізики, низки технічних дисциплін все менше і менше. А сусідні університети, наприклад КПІ, розвиваються і також відкривають аналогічні спеціальності. Тим часом управлінський персонал росте на очах, а у проректорів надвисокі зарплати при відверто низькій кваліфікації.

Яскравим прикладом зацікавленості наших викладачів покинути НАУ є намагання перейти на роботу до КПІ повним складом кафедри аерокосмічної геодезії на чолі з професором Олегом Желєзняком. І колеги цього не приховують.

pamyatniki_kpi_2

pamyatniki_kpi_7

Сьоме. Фахівці високого ґатунку, які ще роки залишилися в НАУ,  розробили математичну модель, в яку внесли дані розвитку університету за останні чотири роки. Завданням було вирахувати час, за який університет перестане повноцінно функціонувати. Програма видала печальний результат – 2 роки.

Таким чином, розмови про приєднання до КПІ, ліквідацію університету, чи використання території НАУ іншими університетами тощо мають під собою грунт і гіпотетично можуть бути реалізованими.

На жаль.


Коментарів 4 Додати коментар

  • Хворі люди (генетики кажуть, що це нащадки сифілітиків або скотоложників) захватили НАУ – це факт! Університет зараз дуже тяжко хворіє.

    Але я – оптиміст. І вірю, що здоровий глузд та сильний імунітет колектива НАУ, здатний побороти цю страшну недугу, окріпнути та вимести всіх недоумків.

    Борітися та поборите, бо без опору не буде перемоги! Всім сил та наснаги, а колективу редакції – респект та уважуха!!!

    • Не ребята. Пока Сергей Б. руководит К. в П., никто никуда Володю И. не уберет. Так что новый год Максим Л. будет встречать Николаем К. опять с Х., а не с дома на улицах Д. и О )))

      • Ваша думка нам очень важна -)))))))
        P.S. на пох де і з ким Луцький святкуватиме НР!)

  • Два дебіла – оце сила! 2 ВВ таку гидоту несуть , але вона є суть того процесу, що тепер грабує універ.

    Хворі люди не можуть щось творити, а нищити і красти – залюбки. І брехати , брехати, брехати…

Залишити коментар