ОЗУ чи просто групка?

ОЗУ чи просто групка?

Довго чекав коли ж почне захищати своїх поплічників Володимир Цибулько, третій член рейдерської команди, яка хоче захопити ласий шматочок, яким є НАУ. Аж сьогодні прокинувся. Видно, не так все гаразд у Бадрудінова і Майснера, якщо сам Цибулько втрутився. А може, студентський друг Квіт попросив сказати своє авторитетне слово?

Читав його «Секта Луцького, чи все ж таки НАУ» на http://blog.liga.net/user/tsybulko/article/19092.aspx і вимушений відповісти, бо в них всіх з правдою якось не дуже, а от «полити» і ввести в оману – завжди будь ласка. Як, власне, і у їхнього шефа Квіта.
Потік відвертої брехні на замовлення, за яку не спитають, яка вже стала нормою для «шайки» Бадрудінова, «воня», як кажуть на київщині, і не вивітрюється, бо продукує її не Бородянське сміттєзвалище, яким володіє Бадрудінов і його бізнес партнер Цибулько (ПрАТ АС), бо цей природній сморід мусиш терпіти, а конкретні пройдисвіти.

Квит1

Цю «трійцю» – Бадрудінова, Цибулька і Майснера – як свою нову команду вперше представив екс-в.о. ректора, 72-х річний В.Харченко, у червні, який ще взимку вступив з ними у змову і вичікував, коли у ректора М.Кулика закінчиться контракт. Бог суддя літньому «корейку», важко сказати, що його спонукало до зради, але напевне можна сказати одне – страх відповідальності за неефективно використані мільйони на безпілотники, якими вже цікавляться правоохоронці.

Риторика Цибулька про непідтримку НАУ ректорським корпусом не варта уваги, бо рейдерська атака була здійснена підступно, в літній період, коли жодна Рада ректорів зібратися не може. Але свою оцінку діям Квіта і ситуації навколо НАУ вона безумовно дасть, так само як і судова гілка влади. Ректори люди поважні, досвідчені, приймають рішення без поспіху, але розуміють, що наступним може бути їх університет. Нехай тільки термін перебування на посаді наблизиться до завершення. От тоді активи (далеко не навчальні) потраплять в поле зору ділків.

Ще не вечір, ще не повернулися з відпусток депутати, урядовці, очільники АП. А саме їх дуже починає дратувати настільки нахраписті, настільки ж і нерозумні дії рейдерів.

В історії «постМайданної» України це перший випадок, коли класична схема захоплення підприємства була використана для рейдерського захоплення державного вищого навчального закладу! Призначається в.о. ректора (другий за два місяці!!!), потім «тупо», незаконно звільняється топ-менеджмент, потім керівники нижчої ланки, потім страх втрати роботи виявить всередині колективу щурів, які радо підуть прислужувати «новій демократичній» владі. А як же громадська думка? Все ж таки «постМайданна» країна, що люди скажуть? А от тут якраз і все гаразд – Луцький, кум Табачника, регіонал..! Ідеальна ширма для злочину і червона шматина для політичного освячення. Народ не просто проковтне, але й схвалить! Ура! Ату! Банду геть! А далі уже можна безкарно «бабла зрубати» спокійно і тихо, все стадо словом…

І якби справді хотіли тільки Луцького прибрати заради революційної доцільності, може й справді би повірили у благородні наміри. Але коли всіх – сумнів викликає у людей мислячих про порядність намірів.

Але тут «нежданчик случився»! Ну не захотіли проректори бути німим бидлом, повстали проти беззаконня, не захотіли мовчати. Два дні дали на «зачистку», а вони вже одинадцять стоять. Справедливості вимагають. Бо йти нікуди. В жодного приватного бізнесу немає. На зарплату живуть, та й претензій до їх роботи немає. А їх безсоромно в суди відправляють шукати справедливості, роками…

А тим часом університетська машина зупинилася. Не нараховують зарплати, стипендії, не підписуються штатні розписи, не відбувається прийом на роботу викладачів, під загрозою приїзд та прийом на навчання іноземців,  відбуваються збої при поселенні в гуртожитки, припинився документообіг…

Пасаж Цибулька «бо хай там на які протиріччя з законом не виштовхувало життя керівництво» можна смакувати довго, це як плямкання про «букву і дух закону» одного бездарного месії. Є Закон, один для всіх, а не один для «маленьких українців», а один для трохи.

politolog1

Але якщо Цибулька (поета, перекладача, есеїста і політичного діяча) влітку бачили в авіаційному університеті вперше, то Бадрудінова навіть пригріли, настільки, що надали окремий кабінет, виселивши звідти дуже шановану людину. А Майснеру, талановитому випускнику-заочнику Європейського університету тогоріч відмовили в посаді проректора, бо у нас немає міністерської практики призначати на високі посади осіб без відповідної освіти та досвіду. Образився, мабуть, бо навіть двері в ректорський кабінет давав команду ламати, кидався на працівників, бив їх ногами, вів себе не зовсім неадекватно. Даремно надав йому статус свого радника С.Квіт, боком вилізе, але мусив, бо Майснер вже кілька місяців представлявся його радником, наслідив так, що в серпні міністр таки ощасливив його, бодай на громадських засадах.

Так само як я не маю права оцінювати творчість Цибулька, бо не знаю її, так само не радив би йому оцінювати діяльність університету. Це не коректно, особливо в частині відсотків, які припадають на «авіаційну складову». Менше 20%, нічтоже сумняшеся каже Цибулько. Це він, мабуть, не орієнтується зовсім, що ІТ, ІІДС, ІАП, ІЕБ також зав’язані на авіацію, а також повітряне і космічне право, як складова ЮІ, технічний авіаційний переклад, авіаційна психологія як складова ГМІ, екстремальна журналістика та авіаційний туризм як складова ІМВ. Наші знають про ці абревіатури, а Цибульку вони нічого не скажуть. Та й не потрібно, бо його друг Квіт вже два роки поспіль добиває авіаційний з якоюсь маніакальною люттю. Переслідуючи Луцького, відривається на повну на всьому колективові. Аж до об’єднання з іншими ВНЗ, аж до передачі окремих спеціальностей іншим університетам, педалюючи ідею непрофільності. Не НАУ, а Карфаген якийсь.

Ефективність менеджменту університетом виявилася в конкретному місці НАУ серед заяв абітурієнтів. За останні 10 років ми піднялися з 15 місця на 4 по Україні за кількістю прийнятих заяв від абітурієнтів. Хто хоч трохи розбирається в освіті, той знає, як важко цього досягти.

А кинуті Цибульком в ЗМІ цифри фальшивого аудиту, написаного «на коліні» про десятки мільйонів збитків, також фальшивка. Бо ще тижні зо два тому аудит в установленому порядку передав всі 147 сторінок в університет. На ньому стоять відповідні підписи та печатки. Там все написано. З ним ознайомлені і ЗМІ, і органи студентського самоврядування, і керівництво університету. Скоро зможе ознайомитися кожен бажаючий. Там і про зарплати, і про наукові «художества» Харченка, і про будинки на території університету, і про басейн, і про землю… Про все. Запізнилися Ви, шановний Володимире. Не паплюжте своє ім’я. Заробляєте собі біля Бадрудінова, то заробляйте. Ви ж не бізнесмен. То в бізнесу немає меж власному збагаченню. Не опускайте моральну планку свого авторитету до майснерівського рівня. Якщо не вірите, запитайте у будь-кого, хто працював з ним і Держслужбі, Фіскальній службі, чи де інде. Ніхто доброго слова не скаже, або промовчить..

Спроба рейдерського захоплення НАУ групою Квіта – Бадрудінова (власника Бородянського аеродрому) – Майснера (соратника Бадрудінова, кандидата в депутати ВР 2014 року, 96 виборчий округ, власника та співвласника багатьох підприємств, які не ведуть(!) діяльності, або припинили її) – Цибулька (бізнес-партнера Бадрудінова (студентського друга Квіта, співвласника ПрАТ АС, політ консультанта Майснера як «технічного кандидата» нардепа від Опоблоку Ярослава Москаленка)) – Харченка (екс-в.о. ректора) – Хращевського (в.о. ректора, колишнього заступника директора Бородянського аеродрому) не пройде. «Барбаросса» місцевого освітянського пошибу стала відома всій державі. Прикриття революційними мотивами вже не сприймається суспільством. Мета – заволодіння профільними активами: вертольотами Кременчуцького вертольотного коледжу НАУ, літаками Кіровоградської льотної академії НАУ, цінними експонатами Державного музею авіації, землею, площами тощо.

Незаконні дії в.о.керівника НАУ фіксуються слідчою оперативною групою. Ведеться досудове слідство. Його дії підпадають під статті 172, 364, 366 Кримінального кодексу України. Ниточка приведе від Хращевського, аж до Квіта. Рано чи пізно, але приведе.
Прямий зв’язок між названими особами підтверджується, він назовні. Я поки не буду розкривати зміст сепаратних домовленостей членів угрупування ні з об’єктом нападу, ні з шанованими колегами в ресторанних стінах. І все це робиться від імені Квіта. Це, мабуть, попереду.

Задля об’єктивності зазначу, що в НАУ, як і кожному університеті збіднілої країни, збанкрутілого міністерства, є проблеми. Їх багато. Вони і типові, і об’єктивні, і суб’єктивні. Різні. Безумовно, прийшов час якісної зміни моделі управління університетом. А кому вирішувати їх, має сказати колектив на виборах 17 вересня 2015 року.

Нас, кандидатів в ректори, є шестеро. Ми різні – за віком, досвідом, здобутками, політичними вподобаннями, баченням університетської перспективи. Не майснерам і бадрудіновим вирішувати нашу долю. Тільки щоб Квіт дав провести вибори, а не під надуманим приводом їх переніс. Може, це вже є в планах угрупування?

P.S. таке відчуття, що в.о. Хращевський починає усвідомлювати в яку халепу вляпався. Відповідати йому, а не тим, хто його в цю історію втягнув.

Ярослав Козачок, доктор філологічних наук, професор, проректор, голова вченої ради, кандидат на посаду ректора НАУ


Залишити коментар