Підготовка пілотів в НАУ: хмари над Олімпом Ісаєнко

img_2579-11294dea2af50c82ff0433558a2ad70010928

Хмари почали згущуватися над політичним Олімпом в Україні і «літуни НАУ» (в.о. ректора Ісаєнко, проректор Шульга), під політичним прикриттям депутата Верховної Ради України Медуниці відправилися в подорож по Канаді. В очі кинулося, що в складі «делегації» відсутній давній поплічник Ісаєнка начальник відділу міжнародних зв’язків Тимохін, а чомусь «виплив» аферист Шульга. Але на те, як виявляється, є своє пояснення.

За інформацією з веб-сайту університету «літуни» побували в штаб-квартирі Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), де  президентом Ради ІСАО працює випускник університету Олумуіва Бенард Аліу, який в травні поточного року був в Україні. Також вони «відвідали місто Норт-Бей в провінції Онтаріо (близько 50 тисяч мешканців), у якому є Канадор Коледж та Університет Ніпісін і обговорили можливості поглибленої співпраці в галузі освіти», зазначивши, що «обмін досвідом між канадським університетом та Інститутом неперервної освіти НАУ може збагатити обидві сторони». Подорож аферистів Канадою триває…

Мабуть, зовсім погано стало «літунам», мабуть, відчувають, що скоро їх відірвуть від «корита» і тому піаряться, як в останній раз. Знав би посол в Канаді Андрій Шевченко, з ким він фотографується…

Отже, найближчим часом працівникам та студентам Національного авіаційного університету, треба очікувати, завдяки «старанням» Ісаєнка, подію, яка була описана Ільфом і Петровим, коли «Москва стане Нью-Васюками, а Нью-Васюки – Москвою» (Київ – понад 4,0 млн. мешканців, Норт-Бей – 50 тисяч!).

В університеті подейкують, що за результатами подорожі Ісаєнка і Ко по Канади, Центр міжнародної освіти та відділ міжнародного співробітництва НАУ перейшли на двозмінний режим роботи, щоб встигнути підготуватися до прийому на навчання величезної кількості молодих канадців, у першу чергу, з числа української діаспори, з якою Ісаєнко провів щодо цього начебто успішні перемовини. Кажуть, що Ісаєнко начебто пообіцяв Тимохіну за старанність пляшку виски на кленовому сиропі, куплену в магазині безмитної торгівлі Duty Free в аеропорту.

Але це – прелюдія перед розповіддю про діяльність великого авіатора-глистознавця сучасності Ісаєнка в сфері «підготовки» пілотів у Києві. Слід зазначити, що він – не перший, хто став перейматися цією справою. Першим був колишній ректор Бабак – наставник і куратор Ісаєнка, з яким вони проходили по одній карній справі, пов’язаній з доларовими «подяками» за отримання ліцензій під час їхньої спільної роботи в Міносвіти.

Хоча авантюра з підготовкою пілотів з самого початку була приречена через відсутність в університеті необхідно інфраструктури та державного фінансування льотної підготовки, вона вперто нав’язувалась Бабаком через можливість отримання серйозного «налу» за рахунок «спонсорських внесків» батьків та спецкоштів університету.

Саме відсутність в університеті необхідної інфраструктури та величезні проблеми з фінансуванням авантюрного проекту за рахунок спецкоштів (а це – чималі гроші!), чисельні скарги студентів та їх батьків в різні інстанції, включаючи Президента України, змусили ректора Миколу Кулика зробити державницький, рішучий крок і в 2011 році підготовка пілотів у Києві, за погодженням з Міністерством освіти і науки України, була припинена і передана в структурний підрозділ університету – Кіровоградську льотну академію, разом з літаками.

Зазначимо, що однією з цілей рейдерського захоплення університету, організованого екс-міністром Квітом у 2015 році, як раз була спроба «зірвати куш», ще раз нав’язавши підготовку пілотів у Києві. Була задумана багатоходова схема: за підтримки Квіта в університеті відновлюється підготовка пілотів; Квіт безоплатно передає з Кіровоградської льотної академії сім нових літаків фірми Даймонд на баланс іншого відомства, залишивши» кредиторську заборгованість 550 тисяч євро за університетом; університет бере в кабальну оренду приватний аеродром в Бородянці разом з усім обслуговуючим персоналом за рахунок своїх спецкоштів; за сприяння Квіта університет знов купляє літаки за рахунок своїх спецкоштів з «відкатами», повністю при цьому себе розоривши.

Безоплатна передача літаків з Кіровоградської льотної академії до іншого відомства – це ще одна єзуїтська акція Квіта, спрямована на знищення цієї академії зі славними багаторічними традиціями, для виправдання в подальшому необхідності співпраці рейдерського угрупування з приватними структурами.

Але Квіта «пішли» і ця схема «вимивання» коштів з університету не була доведена до кінця. Проте, не отримавши дозволу на підготовку пілотів в Києві за державним замовленням, рейдери пішли фактично на злочин: вони набрали у 2016 році студентів, які захотіли стати пілотами, на інші спеціальності, обманувши й їх, й їхніх батьків, та організувавши при кафедрі аеродинаміки їхню теоретичну псевдопідготовку фактично в авіамодельному гуртку (офіційна назва цього гуртка – Центр льотної підготовки) під керівництвом ще одного афериста і конформіста – завідувача кафедри Іщенка. За кошти університету, безумовно. А для забезпечення льотної підготовки між університетом та певною приватною льотною школою, до функціонування якої має пряме відношення теперішнє керівництво Державіаслужби України, була укладена відповідна угода.

Й ось на початку серпня цього року Ісаєнко здійснює піар-акцію, відвідавши аеродромі ДП «Антонов» у Гостомелі, де також на орендних умовах студенти НАУ виконували польоти на літаках зазначеної вище приватної авіаційної школи. Ця широко розрекламована поїздка Ісаєнка мала також за мету перевірку ходу співпраці з приватною льотною школою та функціонування на практиці гібридної схеми «вимивання» коштів з університету та отримання «налу» у вигляді «спонсорських внесків» батьків та певної своєї частки від приватної льотної школи.

Здавалося б, що після свого призначення на посаду в.о. ректора Ісаєнко повинен був вивчити сумний досвід попередників і прийняти адекватне рішення на користь університету але «радники» в особі Шульги, Іщенка та спокуса наживи перемогли, і, будучи за фахом лише авіатором-глистознавцем, він прийняв рішення щодо відновлення «підготовки» пілотів в Києві з використанням двох приватних орендованих ретролітаків Сессна-172, виготовлених ще в минулому столітті, з віком понад 40 років.

Коли бачиш, що робить Ісаєнко, розумієш, як цинічно звучать з його уст пафосні слова, сказані ним обманутим студентам, які за власні кошти проходять льотну підготовку під вивіскою університету в приватній льотній школі: «Я пишаюсь вами. Ви перші, а першим завжди найважче. Однак саме ви, своїми мріями та зусиллями (так і напрошується вставити, а, головне, – вашими грошима) зробили відродження у НАУ підготовки пілотів можливим».

Прямо сюр якийсь! Замість того, щоб чесно сказати про те, що держава не фінансує льотну підготовку вже впродовж 25 років і державне замовлення на підготовку пілотів в НАУ не планується, в тому числі, через відсутність державних авіакомпаній в Україні, замість того, щоб говорити студентам правду, щоб у них та у їхніх батьків не було ілюзій і надій і щоб вони розраховували лише на власний фінансовий ресурс, Ісаєнко та його посіпаки «годують» молодь марними надіями. Адже ці студенти після такого «навчання» матимуть проблеми з працевлаштуванням.

Це – дійсно аморально! І прийде час, коли про це йому в очі скажуть ошукані студенти та їхні батьки. Проте парадокс полягає в тому, що абітурієнти та їх батьки вірять шахраям, тому що все робиться, використовуючи ім’я та авторитет Національного авіаційного університету.

Ще на етапі вступу абітурієнтів, які хотіли б стати пілотами, переконують поступати на бюджетні місця будь-яких інших різних спеціальностей, але одночасно мотивують навчатися на пілота, аргументуючи, що затрати «відіб’ються» через рік. У разі згоди абітурієнта, йому на словах гарантується вирішення в подальшому питання щодо переведення на навчання за відповідною спеціальністю для здобуття кваліфікації пілота за державним замовленням. Переконанням абітурієнтів та їх батьків безпосередньо займається, як правило, досвідчений авантюрист і демагог Іщенко, з якого потім, «як з гуся вода».

Тим часом, «підготовка» пілотів викачує з університету гроші зі спецфонду, до заробляння яких той же Іщенко не має ніякого відношення. Зокрема, лише на одне утримання його Центру льотної підготовки університет витрачає понад 500 тисяч грн. спецкоштів на рік.

А яка ж роль у цьому «дійстві» афериста і шахрая Шульги? Як це добро (в певному розумінні, звісно) прилипло до другого – до Ісаєнка? О, цей пан перед початком відновлення суду щодо звинувачення його у шахрайстві в особливо крупних розмірах вирішив хоча б частково поліпшити свої фінансові справи, трошки заробити на адвокатів. Бо саме він став своєрідним комунікатором між Ісаєнком та керівництвом Державіаслужби, використовуючи свої зв’язки ще з депутатських часів у Верховній Раді. Дійсно, корисна для Ісаєнка людина, тому вони разом і подорожують за кошти університету по Канаді…

Сказане означає, що афера з фактично підпільною підготовкою пілотів в університеті здійснюється не лише за погодженням з очільниками МОН, але й з вищими посадовими особами Державіаслужби і має всі ознаки корупційної діяльності. Адже хтось санкціонував видачу горезвісному Центру льотної підготовки при кафедрі аеродинаміки сертифікату на право підготовки пілотів за відсутності в ньому навіть мінімальних умов для такої діяльності? Також небезпідставною є думка, що хтось має власний комерційний інтерес щодо використання для льотної підготовки пілотів в університеті літаків певної приватної льотної школи.

Проте щось у аферистів не все складається так, як вони б хотіли. Свідченням цього є хоча б те, що міністерка Л.Гріневич, обкладена з усіх боків скандалами, тягне з питанням легалізації підготовки пілотів в університеті. Адже на носу дострокові вибори, тому, ймовірно, ризикувати не хоче. Проте злочинна за своєю суттю діяльність Ісаєнка разом зі своїми поплічниками та покровителями зобов’язує привернути увагу контролюючих органів щодо нецільового використання в університеті бюджетних коштів та власних інтересів цього пана до співпраці з приватними структурами.

Впевнені, що розслідування цих злочинних дій ще відбудеться. Конвульсивні, безглузді дії, PR-ходи Ісаєнка підтверджують, що аферисти починають розуміти невідворотність покарання. Як показує життя, життєві історії всіх аферистів у всі часи закінчувались однаково. Так буде і цьому випадку.


Залишити коментар