Помста і бізнес, або Як збагачуються наперсточники від освіти

isaenko-kovtunets

 

Коли  дуже  довго  чиниться  беззаконня, коли це робиться публічно і цинічно, ще й посадовими особами Міністерства освіти і науки, значить, треба шукати причино наслідковий зв’язок. Як сказали б слідчі, кому це вигідно? А те, що для слідчих в Національному авіаційному університеті непочатий край роботи, ясно, як Божий день.

Уже понад рік для освітянської громади є «секретом Полішинеля», що за кримінальною операцією «Ісаєнка на трон» в якості її натхненника та «даху» стоїть перший заступник Міністра освіти і науки В.Ковтунець. Причому, за спиною Міністра Л.Гриневич та за маніакальних амбіцій самого «винуватця урочистості» Ісаєнка.

Згадаймо, як Ковтунець та Ісаєнко, в ролі справжніх наперсточників з вокзалів 90 х років, порушуючи ст. 40 Кодексу законів про працю України, «крутили наперстки» з трьома штатними розписами ректорату, щоб не допустити на свої посади незаконно звільнених про ректорів. Як незаконно звільняли зі своїх посад інших працівників та призначали нездар та пройдисвітів лише за принципом особистої відданості.

Що  ж  пов’язує цих, на  перший погляд, зовсім різних людей: Ісаєнка та Ковтунця? Їх пов’язують дві речі: ПОМСТА і БІЗНЕС.

ПОМСТА. Нагадаємо, що у 2008 році під час виборів ректора НАУ за Ісаєнка  проголосували аж 5 членів трудового колективу!!! Для «нарциса» Ісаєнка це був величезний удар, фіаско. Він, навіть, не зміг приборка ти себе і безпричинно швидко пішов з університету. Але нічого не забув і всі ці роки жив надією на повернення і жагою помсти своїм «кривдникам».

А Ковтунець? Все просто. Він — мізантроп. Йому байдуже, кому роби ти боляче, кому гадити, головне, перебувати в цьому процесі. Безліч тих, кому він нагадив та скалічив життя. Буде це робити й надалі. Як стверджують ті, хто його добре знає, це — миршавенький, жовчний, злопам’ятний чоловічок з  мерзенним характером, неприємний у спілкуванні.

БІЗНЕС. А тут усі перелічені персонажі однакові. Для них всіх на Національний авіаційний університет, як казав незабутній Віталій Павлович Бабак, «начхать». Не начхать тільки на майно та активи університету,  на яких Ісаєнко разом з Ковтунцем збагачуються разом із своїми родинами та найближчими поплічниками. Декілька прикладів.

Ісаєнко своїм наказом від 12.06.2017 р. №123 зменшив плату за навчання іноземцями до каси університету з 2100$ до 1400$ за рік (мінус 700$ з бюджету університету з кожного іноземця до кишені комерційної структури доньки Ісаєнка — Анастасії).  У 2017 році на підготовче відділені вступило 70 іноземних студентів. Це означає, що донька Ісаєнка отри мала 700$ х 70 студ. = 49000 $ (1 мільйон 323 тис. грн.). Непогано.

Фірма секретаря проректора Шульги Л.Прудкої (ТОВ «Освітні технології навчання майбутнього»)  по  «здачі» заліків, екзаменів, виконанню «під ключ» курсових та дипломних робіт, поселенню в гуртожитки тощо. Вартість «послуг» цієї фірми становила від 200$ до 500$. Іміджеві втрати університету взагалі не піддаються обрахуванню. На  щастя, функціонування фірми було вчасно припинено співробітниками СБУ.

Упродовж багатьох років адміністрація НАУ робила все, щоб зберегти Державний музей авіації в складі університету. Музей завжди був візитівкою НАУ та базою практичної підготовки студентів за багатьма спеціальностями. Можна лише уявити, скільки отримав Ісаєнко за передачу Музею спочатку в комунальну власність, а згодом, як належить, у приватні руки (рішення сесії Київради від 17.01.2017р.). Нагадаємо, що Музей розташований на 15 гектарах університетської землі.

З приходом Ісаєнка в університет на посаду в.о. ректора з балансу університету, на перший погляд, дивним чином зник  майновий комплекс на Вітряних Горах. Його  вкрали  вже понад рік тому, а Ісаєнко з Ковтунцем досі мовчать, наче нічого не відбулося. А тим часом гуртожитки цього комплексу вже виставлені на продаж на сайті www.OLX.ua за ціною 700 тис. $ (18 мільйонів 900 тис. грн.).

«Юридичні послуги» в.о. проректора Рози Вінецької, приставленої до Ісаєнка народним депутатом Дмитром Андрієвським в якості «смотрящей», також дуже дорого обходяться колективу університету. Це — сотні тисяч гривень, які систематично перераховуються на рахунки ФОП пані Рози.

Виведені у приватну власність безпілотники, на розробку яких НАУ витратив понад 23 мільйонів гривень, сьогодні продаються на міжнародних ринках комерційними структурами, які не мають жодного відношення до університету. Вартість одного з найвдаліших безпілотників становить близько 156 тис. $.

Відділ оренди Ісаєнко перевів в «ручний режим» управління. Щоб обійти Фонд державного майна, реалізується схема, згідно з якою договори з орендарями укладаються  щотижня з  двома частинами плати за оренду: офіційною та готівкою. «Дань» з  орендарів щотижня збирає начальник відділу О.Верес, який під порядкований безпосередньо Ісаєнку. Зрозуміло, кому в кишеню йде готівка.

Попри  практично повне  скасування рейдерами фізичного виховання в навчальному процесі, спортивні зали у спорткомплексі завантажені, як кажуть, «від зорі до зорі», але тепер не студентами, а приватними особа ми. Принцип плати той же самий: 50% — в касу університету, 50% — готівкою.  За твердженням (при свідках) звільненого нещодавно директора спорткомплексу В.Артамонова готівка йде вже не проректору Шульзі (як це було до Ісаєнка), а безпосередньо Ісаєнку. Цікаво, чи ділиться Ісаєнко з Шульгою?

Регулярні, рекордні за тривалістю, але безплідні за результатами  закордонні поїздки Ісаєнка за рахунок спецкоштів також спустошують  бюджет університету. Усі це бачать, обурюються, але Ковтунець «кришує» туризм свого протеже: Польща, Канада, Китай, знову Канада. Навіть якщо до Івано Франківська, то винятково літаком. За спецкошти університету. Тури стичні мандрівки Ісаєнка за цей рік уже коштували університету понад 2 мільйони гривень.

Відновлення підготовки пілотів у Києві є кримінальною аферою, яку Ісаєнко без Ковтунця не міг би про вернути. Адже підготовка пілотів здійснюється, по перше, за неакредитованою спеціалізацією, а по друге, на літаках понад 50 річного віку, які належать приват ній фірмі, піддаючи життя студентів реальній небезпеці. До того ж їх підготовка непідйомним фінансовим тягарем вішається Ісаєнком на шию університету. При чому, небезкорисно для себе. Адже оренда та закупівля літаків, їх утримання  на чужих базах (усе з «відкатами»), потребує величезних фінансових витрат, повністю вимиваючи з бюджету університету так важко зароблені іншими спецкошти.

За рік свого керівництва Ісаєнко «розбазарив» увесь накопичений раніше за декілька років спецфонд університету. А за свідченнями незалежних експертів економістів загальні збитки університету через бездарність керівництва Ісаєнком лише за один рік сягнули астрономічної суми — 25 мільйонів  гривень!

Таким чином, логіка, злочинна логіка, в нелогічних, на перший погляд, подіях навколо університету є. Це — приватний інтерес групки осіб, серед яких є державний чиновник — Ковтунець,  який разом з Ісаєнком не на державу працює, а винятково на себе.

Продовжувати перелік кримінальних діянь банди Ковтунця Ісаєнка можна довго. Бізнес цієї банди — ганьба для Національного авіаційного університету, для освіти, для України. Особиста ганьба для Міністра Л.Гриневич!

Переконані, що злочинний бізнес зазначених наперсточників від освіти матиме кримінальну перспективу й судове провадження, про що редакція обов’язково інформуватиме.

Газета reider-nau


Коментарі закриті.