Приватне «вікно» для умовного професора гаєва

Бер.3.2019. / Коментарів: 5

Багато галасу наробив «Відкритий лист до Ісаєнка» професора Гаєва.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
ректору НАУ проф. В.М.Ісаєнку

Шановний пане ректоре,
Ви започаткували відкритість у нашому університеті — тепер, сподіваюся, Ви захочете почути про, м’яко кажучи, вузькі міста НАУ.
Пан ректор, коли мені, пересічному українському науковцю, довелося просити візу до Англії за грантом The Royal Society, сам консул Її Величності Королеви Єлізавети вийшов до мене, аби вручити цю візу особисто. Так у світі поважають науковців.
Натомість, Ваша красива секретарка з дипломом “Діловод” черговий раз мене прогнала: “Тут має бути підпис проректора Р.Вінницької. Науки Діловодства не знаєте?”

Пане ректоре, мова йде про нашу ініціативу – провести у НАУ конференцію “MATLAB та комп’ютерні обчислення в освіті, науці та інженерії”, 16 – 17 травня. Впевнений, що Ви розумієте її важливість для освіти та науки України. Ми робимо це – без будь-якої користі для себе. Для керування секціями приїдуть професори з Вінниці та Харкова – знов про гроші не йдеться, хоча, як на мене, НАУ та МОН могли би їх якось віддячити… Із Сполучених Штатів погодилася приїхати і дати майстер-клас авторка книжки «Interactive MATLAB-guide into Fourier Transform»… За свій рахунок! Для України!

Пане ректоре, я знаю Науку фізику, теорію диф.рівнянь, перетворень Фур’є та ще багато чого. Та от дійсно Науки Діловодства, та Науки прислужливого подання чаю та кави не проходив. Прошу пробачення! (Окрім того, сайт НАУ>Адміністрація не показує всіх проректорів…)

Отже, пане ректоре, почали ми вдесяте збирати всі попередні підписи. Пані Р.Вінницька люб’язно погодилася мене з папірцями прийняти та погодити. Та тут, коли ми знов зібрали 7 підписів з 12, черговий проФФесор Науки Діловодства пан Михненко виставив чергові умови свого коштовного підпису:
а) нехай проректор з науки підтвердить, що мова дійсно йде про “освітньо-наукову” конференцію;
б) міжнародний бренд MATLAB ви маєте писати українською, МАТЛАБ. Без цього цей видатний фахівець з керування та адміністрування нам не підпише!

Пане ректоре, не всі в нас такі «видатні», як цей пан! Наприклад, чудова жінка і фахівець пані Н.Муравська без проблем погодила нам Кошторис на 12 195 гр. А яке відношення до науки та освіти має цей поважний пан?

Пане ректоре, так, Система роботи з папірцями потрібна. Та виникає така от конструктивна пропозиція для НАУ:

Українські підприємці добилися суттєвого спрощення своїх проблем, що не вирішувалися роками, механізмом “Єдине вікно”: здав папірці — прийшов за папірцями.

Ви створили (як кажуть) відділи Контролю за виконанням рішень, відділ Перевірки стану укр. мови в НАУ. Чудово!

Пропоную створити групу “Єдине вікно”. Одна людина з компетентністю діловода збирає ВСІ документи на підпис, у ВСІХ. Вона сама оббігає всіх, чиє погодження потрібно. Відповідний керівник, якщо щось не зрозуміло, власноруч телефонує відповідальному (унизу завжди є телефони, за Наукою) і з’ясовує. Коли думки і запити УСІХ керівників зібрані — ініціатор документу отримує або підписаний документ, або ПОВНИЙ перелік мотивованих зауважень.
Пане ректоре, давайте внесемо “українську гідність” у радянську Науку Діловодство!

А всі без виключення науковці НАУ увесь збережений час присвятять студентам та справжній науці.

З повагою,
проф. Є.Гаєв

Того самого Гаєва, який був і залишається чи не найпалкішим адептом заведення на університетський трон липового науковця Ісаєнка. Гаєва, який з піною на губах у прямому сенсі слова доводив, що «Ісаєнко – це відкритість і прозорість, принциповість, щастя для колективу і т.ін.». Його панегірики про Ісаєнка виголошувалися всюди як мантра, а несамовита активність наштовхували на думку, що оратор досяг небезпечного для психічного здоров’я рівня переконаності у своїй правоті.

1

У виборчому аспекті підтримка Ісаєнка професором Гаєвим була не просто необхідною. Професор Гаєв відпрацював сумлінно. Його авторитет додав Ісаєнку балів.

Безумовно, «професору» Ісаєнку не дано ніколи досягти рівня професора Гаєва в інтелектуальному сенсі, рівні наукової глибини та розуміння предмету свого наукового зацікавлення. Дослідник гельмінтів у великої рогатої худоби цього, мабуть, і не потребує. Докульгав же якось до пенсійного віку і не заморочувався. Тирив потихенько, де міг, тягнув додому, скупляв, перепродував. І коли за такими поважними заняттями було наукою займатися?

Для Ісаєнка добробут його родини те ж саме, що для Гаєва любов до науки. Життєві пріоритети у цих людей – протилежні до антагонізму. Гаєва та Ісаєнка і порівнювати не можна. Це те саме, що карточному кидалі сидіти за одним столом з гройсмейстером. Навіть якщо одягнути Гаєва в такий же елегантний прикид як у Ісаєнка, через кільки хвилин ісаєнкове «якауть» видасть у ньому морального плебея і гаєвські переваги стануть ще очевиднішими.

Та не про порівняння Ісаєнка та Гаєва йдеться, а про цинічне приниження Гаєва і в його особі усіх науковців університету. Про загальну атмосферу нищення науки, інтелігентності, вільного спілкування, обміну думками без страху бути записаними «жучками» від сізікових.

Найбільш чутлива до страху категорія людей – інтелігенція. Тому й тікають з НАУ справжні інтелігенти і науковці. А кому немає куди втекти, бо загалом вища освіта в країні, або як, по-модньому тепер треба казати «кейс», вимирає.

Розум Гаєва мав би відреагувати на свою помилку, але вихований в совковому дусі професор Гаєв, апелює у відкритому листі до Ісаєнка як до вищого арбітра, скаржиться на його підлеглих. Примітивна як для професора парадигма «добрий – поганий». Хоча для кожного в університеті зрозуміло, що «моральна потвора Ісаєнко привів на посади свою копію». Ісаєнко за психотипом належить до тих керівників, які терпіти не можуть біля себе мудрих. Мудрий – небезпека його існуванню. Для професора це психологічна абетка. Можливо, за власними науковими зацікавленнями він цього не бачить. Або не хоче помічати, бо соромно за те, що палко підтримував форменого ідіота.

Уявімо собі, що за підтримки дружини Ісаєнка Ірини реалізувалася ідея професора Гаєва, Приходить такий професор, стукає у віконечко, щоб здати документи на підпис. Тут віконечко відкривається і разом зі стійким духом перегару вкупі з нікотином лякає професора заспане і нечесане … Рози Вінецької.

Вона, дожовуючи сальце, бере жирними пальцями службове подання, приміром, на поїздку професора до Харкова на конференцію, каже прийти через тиждень за результатом і гучно віконце закриває.

А не здається професору Гаєву, що вирішення наукових питань Розою Вінецькою, у якої фальшивий диплом бакалавра, саме по собі вже є приниженням гідності професора? І не тільки Гаєва, а кожного працюючого в університеті науковця.

А якщо професор чи доцент заходить у приймальню до ректора, то обмежена секретар повинна встати і шанобливо запитати з якого питання і тут же доповісти керівникові, який нічим толковим у своєму кабінеті не займається. Максимум, що робить, – пильно розглядає себе в дзеркало і малює схеми виводу університетських коштів собі в кишеню.

І ні Ісаєнко, ні Роза, ні секретарка ніколи не збагнуть, що жирують за рахунок праці умовного професора гаєва. І отримують заробітну плату в розмірі десяти професорських окладів винятково тому, що кілька тисяч умовних професорів гаєвих сидить на голому окладі у 9-10 тисяч і дотують своїми мізками армію зайвих адміністраторів з першого корпусу.

Змінимо гендерну картинку. Уявімо собі, що замість «проректора з Окружної» у віконце покаже свою вічно незадоволену і злу пику професор Міхненко. Чи кримінально-переляканий Жовнірчик? Що зміниться? Нічого. Бо коштів більше не стане. Бо кошти вони вже вкрали.

І абсолютно даремно професор Гаєв порівнює університет з підприємницькою структурою. Даремно! Бо університет – складний механізм. Його потрібно не просто розуміти, але й відчувати.

В університеті головні дійові особи – студент і викладач. В університеті потрібно забезпечити комфортні умови для праці і навчання.

Якщо порівнювати університет з бізнес-структурою, як це по-інфантильному робить умовний професор гаєв, то тоді головними дійовими особами стають ісаєнки, рози, жовнірчики, гудманяни, білоуси, міхненки і т.ін., які в нормальних цивілізованих університетах при притомному керівництві виконують роль обслуговуючого для викладачів та студентів персоналу.

«Вікно» в розумінні професора Гаєва в університетських умовах може бути у двох випадках: «вікно» у бухгалтерію (канцелярію), коли потрібно підписати довідку про зарплату, або інші аналогічні документи; «вікно» у відділ кадрів, коли потрібно замовити копію трудової книжки чи інших документів, що зберігаються в особовій справі.

А у всіх інших випадках єдине «вікно» умовному професору гаєву не допоможе. Усі ці «вікна» мають відкривати профі, люди мислячі, які розбираються у складних університетських проблемах – наукових, навчальних, міжнародних, матеріальних, соціальних та ін. а у першому корпусі, схоже, таких спеціалістів не залишилося. Працюють одні родичі, близькі та знайомі родини Ісаєнків.

Хоча єдиний рятівний варіант для умовного професора гаєва таки залишився. У «вікні» має сидіти сердобольна співвласник ТОВ «Національний авіаційний університет» Ірина Ісаєнко і бігати по кабінетах, підписуючи подання. Їй підпишуть, їй не відмовлять. Це буде правильно і логічно, бо хоч якось потрібно відпрацьовувати перельоти, екскурсії, туристичні поїздки та інші немалі статки, вкрадені пані Іриною в університету, яким так бездарно керує її чоловік.

А умовному професору гаєву складно буде реалізувати «геніальну» ідею з «вікном» з огляду на суцільну тупість вищого керівництва та інших вищевикладених причин. Але нехай шукає, може знайде. Ніхто ж не проти…


Коментарів 5 Додати коментар

  • Що «ректор», що голова Наглядовоі ради Гладковський, обоє рябоє…

  • Новопризначений керівник відділу діловодства, мабуть, дуже “креативний”. Як можна було замість професіонала високого рівня Світлани Вікторівни, яка налагодила роботу відділу діловодства призначити це “чудо”? Але це призначення цілком відповідає сьогоднішньому стану університету. Прикро, що професіоналізм зараз не ціниться.

  • А чо энти прохфессора удивляются? Не окна им надо открывать – не умеют!!! Им надо тупо научиться быть:

    – ковриком у входа возле кабинетов глистовой команды, чтоб им удобнее было ноги свои вонючие об них обтирать;
    – одноразовым платочком для подтирания текущих мест глиста и его приспешников;
    – памперсом, чтобы эти ублюдки свои жизненные отходы по Универу не разбрасывали;
    – освежителями воздуха по всей территории НАУ, чтобы маскировать вонь грязных дел команды воров и насильников.

    И тогда они будут очень востребованы тупоголовой бригадой глиста.

  • Gloria, это мне надо быть “ковриком у входа возле кабинетов”?

    Мне, который, в отличие от вас, почтенная, не боится называть свое имя? А я думаю прямо противоположным образом: это такие как вы, анонимы, трусихи и трусы, стелитесь перед начальством, прислуживаете ему.

    Е.Гаев

    • когда НАУ загнется, мы вспомним Вас когда-то, ибо моложе-)

Залишити коментар