Про «голого короля» Ісаєнка та його свиту

isaenko

«Короля  робить свита» — цей вислів видатного мислителя Середньовіччя Нікколо Макіавеллі. Історія підтверджує його правоту.

Що таке «свита» сучасного керівника? Це — згуртована команда професіоналів однодумців, здатних ефективно вирішувати поставлені завдання, готових скоординувати свої дії, генерувати обґрунтовані ідеї та  пропозиції для досягнення як стратегічних, так і тактичних цілей. А відомий вислів: «Кадри вирішують  все», — не є анахронізмом.

Аналізуючи здобутки п’ятого в.о. ректора НАУ В.Ісаєнка за шість місяців його «царювання», не можна не згадати і здобутки «особистостей» з найближчого оточення. Адже сам Ісаєнко виявив себе некомпетентним, бездарним і немічним керівником, непридатним для керівництва складним навчальним закладом. Він —  «сіренький» пігмей руйнівник.

В одному з матеріалів влучно сказано: «нарцис» Ісаєнко, перебуваючи на посаді в.о. ректора університету, так і не второпав, що НАУ  — живий організм, керувати яким повинна така ж за масштабом людина. Й точно — не Ісаєнка, у якого апріорі відсутнє стратегічного мислення,  розуміння складних завдань, шляхів їх досягнення, враховую чи соціально політичну ситуацію в державі. Натомість — дрібнотем’я, недолугість, рішення конвульсії.

Додамо, що нерозуміння «нарцисом» того, що король — «голий»,  викличе в Ісаєнка у недалекому майбутньому особисту драму. Про мораль цієї людинки, яка вважає себе непримиренним борцем зі «старою командою»,  якої в університеті немає майже два роки, говорять розлогі фарисейські опуси у ФБ, в яких  не  наводиться жодного факту позитивного результату  його «діяльності». Лише брехня та демагогія.

Згадав хоча б, що зроблено ним для повернення украденого майнового комплексу на  Вітряних Горах? Мовчить. Або, хто дозволив йому віддати без згоди колективу Державний музей авіації? Це —  злочин! Бо там проводяться заняття і практики. Знову мовчок, або демагогія про «стару команду». Варіантів небагато: або сам брав участь у аферах, або знає, хто і як це зробив.

А хто «свита»? До ректорату Ісаєнка входить майже у повному складі рейдерське угрупування, що у супроводі озброєних людей захопило університет у 2015 році, —  команда пройдисвітів «гнізда Квітува»: Майснер, Іванова, Шульга, Харченко, і такий собі Чепіженко. Ця «команда»  паралізувала  діяльність університету за всіма напрямками через некомпетентність та аморальність.

Авдєєв із «команди» вийшов. Написав заяву за власним бажанням. Пішов зі словами: «Може це мені зарахується на тому світі», усвідомив, що разом із пройдисвітами руйнує свій університет. Калита пішла благородним шляхом Р.Хращевського, усвідомивши трагізм ситуації, в яку трапив колектив.

Піврічне перебування Ісаєнка  на посаді в.о. ректора свідчить, що такий склад його «команди» не випадковий. В народі кажуть, що «лайно липне до добра і лайном смердить».  Адже і сам Ісаєнко, і Майснер, і Шульга, і Іванова мали у минулому проблеми із Законом і були фігурантами карних справ. Але архіви не горять…

Майснер зараз активно шукає спецраду для захисту написаної йому кандидатської дисертації, чудово розуміючи, що після   виборів   ректора йому «гаплик». Бо він приніс найбільше зла, багатьом понівечив долі, зламав життя. Таке не забувається і не прощається.

Як і Ісаєнко, він мовчить про те, яким  чином майновий комплекс на Вітряних Горах у грудні 2015 го опинився у приватних руках? Саме Майснеру Ісаєнко доручив цим «займатися». Чого б це? А без Майснера тут точно не обійшлося.  Адже фінансово економічна діяльність «під ним» і це є головним сенсом його «діяльності» в університеті.

Іванова за півтора роки проректорування мало чому навчилася. Перший рік все йшло за інерцією, наданою «старою командою». А з нового навчального року почалися проблеми через її некомпетентність  та нерозуміння суті освітньої діяльності. Зруйнована цілісна система управління організацією та навчально методичним забезпеченням. Виховний процес «наказав довго жити».

З навчальних планів, вилучено самостійне виконання студентами індивідуальних завдань під керівництвом викладача. Як наслідок, на тлі катастрофічного зменшення обсягу аудиторних занять, студенти взагалі перестали ходити на заняття. Не працюють ні в аудиторії, ні вдома. Зруйнована єдина для кафедр університетська  політика щодо порядку формування академічних груп, що призвело до значної перевитрати коштів і багаторазового перерахування навчального навантаження кафедр протягом навчального року. Як наслідок  — скорочення штатів. Шкода…

Ще один «кадр» —  Шульга. Зараз проходить у кримінальному  провадженні відразу за трьома статтями. Був затриманий, йому загрожує до 12 років ув’язнення. За інформацією сумських журналістів, ще випливають і будуть передані до суду приховані деталі його діяльності. Цей пройдисвіт, виявляється, під час свого перебування на посаді губернатора Сумської області встиг «побудувати» за колосальні бюджетні кошти «непрохідну стіну» на кордоні з Росією. Коли журналісти приїхали її побачити — нічого не знайшли. Стіну «дощі розмили».

Зараз для кандидата географічних наук Шульги також активно «накопичуються» матеріали для докторської дисертації, розміщуються на замовлення статті. Цікаво, що Шульга знайшов собі виконавця дисертації в перспективнішій галузі знань — «телекомунікаційних системах».

Харченко чекає суду. Відомо, що разом з поплічниками намагається або уникнути, або зменшити покарання. Розповідає, як все своє життя боровся зі «старою командою» (перебуваючи в її складі) і як хотів привести університет до «світлого майбутнього».

Каже, що його «підставили». Але замовчує як зрадив колектив, як пішов на змову з Квітом, віддавши університет на «дерибан» рейдерам. Як, осліплений жагою наживи, торгувався по кожному із своїх колишніх колег під час перемовин щодо повернення їх за хабар, знаючи про рішення судів про їх незаконне звільнення з роботи. Всі аудіо та відеозаписи його перемовин будуть  оприлюднені в суді і їх зміст стане відомий колективу. Багато хто відчує шок від побаченого та почутого.

Наївний читач може запитати: а до чого тут Чепіженко? Він хіба у «схемах»? Так. Згадаймо обставини обрання Чепіженка головою вченої  ради  університету. За нього проголосували  28 із 76 присутніх, 37%. Проте Майснер, фактичний на той час керівник університету, оголосив Чепіженка головою. Що і як повинна була зробити порядна людина? Встати, подякувати і заявити про незгоду з призначенням, бо за нього проголосувала меншість. Але він  промовчав і  погодився. Хіба не  в «схемі»?!

Зараз Чепіженко призначений Ісаєнком проректором з міжнародного співробітництва, хоча ніколи ним не займався. Тай окрім української та «общепонятного»,  жодною іноземною не володіє. Скажете, — не кримінал. Як сказати. Очевидна невідповідність займаній посаді з  отриманням заробітної плати. Це — по перше.

chepizhenko-ivanova

По друге, за напрямком Чепіженка Ісаєнко разом із своїм давнім поплічником Тимохіним запровадили схему «вимивання» з університету коштів, які платять за навчання іноземці. Внаслідок цієї афери до каси університету  надходить на третину менше коштів, ніж за часів «старої команди». Зрозуміло, кому йде різниця в кишеню. Кіль кість  іноземних студентів все  падає  й падає… А що Чепіженко?

По третє, в університеті набирає обертів божевілля з підготовкою пілотів та закупів лею і експлуатацією літаків за власні кошти університету.  А тим часом, університет не має для цього необхідної інфраструктури. За інформацією з держказначейства в університеті припинено практично всі оплати. Резервуються кошти для закупівлі літаків. Чепіженко скоїть злочин, якщо поставить на голосування питання вченою радою. Ось так, читачу!

Університетських кадрів  Ісаєнку   не вистачає. Порядні та компетентні, здатні професійно працювати, в  «команду» не йдуть, щоб не  скомпрометуватися.  От і доводиться  йому  здійснювати  «точкові призначення» людей зі сторони. Хто ці «точкові призначенці»?

Так у авіаторів з’явився кандидат сільськогосподарських наук, «смотрящий» у приймальній комісії Кирило Ніколаєв. Для наведення потрібного «порядку»., та запровадження досвіду НПУ ім. М.П.Драгоманова.  Науковим  керівником  Ніколаєва  є «видатний авіатор» сучасності Ісаєнко.

Катерина Бабікова, також кандидат сільськогосподарських наук, призначена керівником Центру організаційного розвит ку та лідерства НАУ і одночасно помічником в.о. ректора Ісаєнка. Науковий керівник Бабікової — Ісаєнко.

Цих осіб також об’єднує спільний бізнес. Вони є співзасновниками фірми КРАЙСІС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП, керівником якої є, донька Ісаєнка Анастасія Володимирівна. Все переплетено. А колективу можна «віша ти  на  вуха локшину» про чесність, про боротьбу з корупцією і … «доїти» університет.

Ісаєнко дійшов до параної, встановивши, за порадою Майснера, у своєму кабінеті систему електронних засовів, і без натискання кнопки неможливо ані зайти до кабінету, ані вийти з нього. Це його хвора уява приготувалася до захоплення кабінету «ста рою командою».

Ще одне «точкове призначення»  — його давній партнер Пархоменко, якому доручено створити за кошти університету  «групу швидкого реагування», організувати цілодобову охорону кабінету ректора. Ця  група зараз налічує понад 20 осіб. Кожен отримує 500 гривень за зміну — зарплату професора! Але крадіжки обладнання та  особистих речей у всіх корпусах продовжуються.

Досвідчений психолог твердить: прагнення  розумного керівника оточувати себе людьми висококомпетентними, глибоко порядними, має глибокий сенс. Він сам створює конкурентне середовище, стає кращим. Проте у випадку з Ісаєнком все навпаки. З’являються в його оточенні рєзніки, лапутьки, химиці… Це його рівень, мораль ний та компетентнісний. Йому з ними комфортно. Але чи комфортно колективу? Безумовно, ні.

Проте,  зграї  пройдисвітів зі  «свити» Ісаєнка, приходить кінець. Вибори ректора відбудуться! Легітимний  ректор увійде в свій кабінет, розкриє вікна і наповнить університет чистим повітрям. А всі ті, хто зараз ґвалтують колектив, залишаться лише в кошмарних снах.


Залишити коментар