Про НАУ, Ісаєнка і вибори

Тра.3.2019. / Коментарів: 3

За Законом освіта поза політикою. Але Закон в Україні не для всіх. Для пересічних громадян він є обов’язковим до виконання. Для високопосадовців – пусте місце.

НАУ в цій парадигмі є показовим для всієї країни. Тут переплелося все – політика, інтриги, гроші, майно, земля, некомпетентність, фінансові інтереси високопосадовців і абсолютне ігнорування нормами законодавства.

photo_2019-04-27_00-31-55

Чому саме НАУ? В кінці 90-х – на початку 2000-х університет почав відроджуватися як навчально-науковий та культурний комплекс. Цьому сприяла грамотна управлінська політика, спрямована на перспективний розвиток, вдумлива внутрішня реорганізація, що сприяла здоровій конкуренції, агресивна рекламна кампанія, яка зробила університет знаним не тільки в столиці, але й і у найвіддаленішій провінції. Наслідки цього інноваційного поштовху відчуваються і донині.

Але з середини 2000-х, коли вартість землі та житла в столиці зростала в геометричній прогресії, менеджмент університету зробив різкий крен в бік бізнес-складової.

Безумовно, сьогодні управління та розвиток вищого навчального закладу неможливо уявити без наповнення спецфонду. Але мистецтво освітнього менеджменту полягає якраз у тому, щоб бізнес-складова допомагала інвестувати в освітні, наукові, соціальні проекти всередині університету.

До початку 10-х цей баланс сяк-так підтримувався, але з середини 10-х домінуючою стала бізнес-складова і управління університетом стало нагадувати модель роботи комерційного підприємства. Тобто, зароблені кошти не реінвестувалися в розвиток університету, а вимивалися в кишені топ-менеджменту. Таким чином, університет не встигав за потребами ринку освітніх послуг і все більше відставав від найближчих конкурентів, які обрали властиву для освітніх закладів модель управління.

Боротьба за ресурси університету як всередині, так і ззовні призвела до тривалих гострих конфліктів на політичній та комерційній основі, що у свою чергу призвело до повного згортання внутрішніх інвестицій та демократичної складової в системі управління університетом.

sergij-kvit-i-liliya-grynevych

Найпотворніших форм ситуація в НАУ досягла з приходом менеджменту екс-міністра С.Квіта у 2015 році, і ще більше погіршилася із заведенням менеджменту нинішнього міністра Л.Гриневич та народного депутата Д.Андрієвського.

Великої потреби у повній і відверто незаконній зміні керівництва університету не було, оскільки законодавством передбачені інструменти автономного розвитку та ротації. Але натхненні революційними змінами С.Квіт, а згодом і Л.Гриневич обрали корупційну модель впливу на заклади освіти, які перебувають в управлінні МОНУ. це стосувалося не тільки НАУ, але й багатьох інших університетів. В такий спосіб «демократичні міністри» серйозно збільшили свої власні статки, незаконно змінюючи керівництво топовими вишами.

Не Закон, не рівень кваліфікації, а так звана політична доцільність стала з 2014 року основним аргументом у прийнятті рішень керівництвом МОНУ. Гасло «гегемон переміг, гегемону начхать» стало управлінським мейнстрімом.

І боротьба за НАУ з того часу стала в першу чергу боротьбою за його землю, майно, бюджет та інші ресурси. І чим нижчою була кваліфікація керівництва вузу, тим більше коштів і майна виводилося з університету. Наведімо лише один приклад. Ректор НАУ М.Голего в радянські часи залишив своєму наступнику О.Аксьонову понад 120 гектарів землі. Зараз незабудованої території залишилося всього 35 гектарів. З 2000-х років передано до комунального майна міста три перебудовані під квартири гуртожитки НАУ загальною кількістю майже 2000 ліжко-місць. На сьогодні територія НАУ перетворилася на суцільний будівельний майданчик, а студенти вимушені жити в 2-3-місних кімнатах по 4-6 осіб.

Історія університету переживала різні періоди. Колектив бачив ректорів радянських, перших років Незалежності, «кумівських часів», «ющенківсько-тимошенківської епохи», часи правління регіоналів, але такого жаху, беззаконня, нефаховості і таких втрат, які пережив і побачив колектив за часів правління В.Ісаєнка, в історії університету ще не було.

45996

В.Ісаєнко – потворний гібридний продукт, народжений від схрещення приватних інтересів народного депутата від БПП Д.Андрієвського та міністра освіти за квотою «Народного фронту» Л.Гриневич.

Ці дві кланові партії на довгі п’ять років поділили між собою впливи не тільки на університети, але й на всю країну загалом. Наслідки такого безроздільного панування вилилися у результати  протестного голосування на президентських виборах 2019 року. Тотальна поразка «архітектора» злодійської системи управління П.Порошенка дала колективу НАУ надію на швидку зміну ситуації в університеті.

Колектив не зважив на залякування, застосування тотального адмінресурсу і заклики В.Ісаєнка, Л.Гриневич та Д.Андрієвського підтримати П.Порошенка. На всіх дільницях НАУ В.Зеленський переміг з феноменальним результатом. це також тихий, але свідомий протест проти представника БПП в університеті В.Ісаєнка.

Але найцікавіше і найнебезпечніше полягає в тому, що Д.Андрієвський та В.Ісаєнко почали шукати шляхів до нового керівництва держави з метою домовитися про продовження свого панування над колективом.

Д.Андрієвський пропонує свої послуги як народного депутата, а В.Ісаєнко примітивно попросив свою дочку Анастасію податти відповідний сигнал і засвітити в мережі Фейсбук прихильність родини до В.Зеленського одразу після першого туру, коли стало зрозуміло, що чинний Президент вибори однозначно програє.

58978404_603963983439600_6738664307145310208_n

Найбільші надії В.Ісаєнко покладає на одного з «освітніх експертів» команди В.Зеленського Сергія Бабака – сина колишнього ректора НАУ В.Бабака, який був сподвижником В.Ісаєнка по роботі в МОНУ у 90-х роках. і ніби є інформація про домовленість між ними, що однозначно негативно і з пересторогою сприймається в колективі університету.

babak-sergij

Але тривожним сигналом для В.Ісаєнка виявилася інформація про зустріч В.Бабака з обмеженим колом своїх колег по НАУ, на якій обговорювалася ситуація в університеті і можливі варіанти як позбутися В.Ісаєнка, який два поки тому вийшов з-під впливу В.Бабака і сприймається колективом як нав’язане йому Л.Гриневич абсолютне зло.

 

Так чи інакше, але НАУ, як і країну в цілому, чекають зміни. Сподіваємося, що на краще.


Коментарів 3 Додати коментар

  • Кажуть, що й новий перший проректор відразу перемітнувся до зеленого штабу, чим викликав дуже велику злість з боку Ісаєнка.

  • Шановна редакція!
    А що чутно по судам з фальсифікації виборів ректора?
    Якій там перебіг подій?
    Проінформуйте Коллектив

  • Проститутки!

Залишити коментар