Сергій Квіт: рік роботи міністра освіти

Гру.16.2015. / Коментарів: 3

0

Сергій Квіт: рік роботи міністра освіти у цифрах і фактах

8 грудня 2015, 10:48

Система народного контролю «Слово і Діло» проаналізувала рік роботи міністра освіти і науки України Сергія Квіта.

Основними досягненнями очільника Міносвіти за рік в уряді стало переведення вишів із зони АТО на контрольовану Києвом територію, вступ у дію закону «Про вищу освіту» та ухвалення парламентом законопроекту «Про наукову та науково-технічну діяльність». Також серед досягнень міністра – загалом успішне проведення вступної кампанії та приєднання України до програми «Горизонт-2020» (рамкова програма з досліджень та інновацій стартувала на рік раніше, однак повною мірою наша країна долучилася до неї лише у 2015 році).

2

Такого ще не було в історії нашої країни: ні в сучасній, ні в минулій. Адже учні 4,7 класів усіх українських шкіл до цього часу навчаються без підручників, отримання яких їм гарантовано державою. Це міністр Квіт бездарно провалив їх видання, пояснюючи недостатнім фінансуванням видавничої діяльності МОН з боку Кабінету Міністрів. Але це чергова брехня міністра.

Адже ще на початку вересня на прес-конференції міністр Квіт повідомив, що школярі будуть забезпечені підручниками максимум до кінця листопаду цього року. «Всі кошти на безкоштовні підручники знайдені і ніхто не може вимагати їх у батьків на придбання підручників, тому що держава повністю всіх забезпечила», – відзвітував він двома днями пізніше з трибуни Верховної Ради.

Проте школярі підручників так і не отримали. У той же час на київському книжковому ринку «Петрівка» у продажу комплекти підручників для 4, 7 класів з’явилися вже на початку вересня з вартістю одного примірника від 80 до 120 грн при загальній вартості комплекту 1500-2000 грн.

Це питання для правоохоронних органів: як таке могло статися? Адже комусь вигідно, щоб видавництва здійснювати комерційний друк підручників, не виконавши держзамовлення. Якщо на це був дозвіл МОН, то на яких умовах?

Слід зазначити, що це вже не перший подібний «фокус» міністра з провалом поставлених завдань і зрозумілими для професіоналів шляхами їх вирішення. Зокрема, в кінці минулого навчального року заручниками МОН стали випускники не тільки шкіл, але й вищих навчальних закладів, які не змогли своєчасно отримати атестати зрілості та дипломи.

Тобто це у міністра Квіта – невиправна хроніка, яка може пояснюватися банальною відсутністю професіоналізму.

2

Собі в заслуги міністр Квіт не перестає записувати підготовку і прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту», хоча сам знає , що його готували ще за часів попередників і теперішня команда міністра має до нього дуже віддалене відношення. Прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту» могло стати значним етапом на шляху розвитку вищої освіти нашої держави.

Проте міністр Квіт «відмітився» і тут. Він провалив імплементацію цього Закону. Адже з кількох десятків так очікуваних у вищих навчальних закладах підзаконних актів, які могли би (і повинні були!) наповнити життям положення Закону, МОН під керівництвом міністра Квіта «розродилося» лише кількома.

Міністр Квіт, порушивши в черговий раз норми Закону, заблокував діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, скасувавши вибори до цього авторитетного органу, діяльність якого повинна була розпочатись ще з 01.09.2015 р. І це, незважаючи на те, що просто так скасувати результати виборів до НАЗЯВО в законний спосіб не можна.

Навіть якщо припустити, що до Національного агентства увійшли дійсно «не ті» (за міністром Квітом) представники освітянського середовища, все рівно виникає закономірне запитання: хто надав право міністру так вчинити з виборним органом, знехтувавши волевиявленням 617 делегатів з’їзду делегатів вищих навчальних закладів, і звідки така зверхність та неповага до колег?

Про яку автономію та незалежність від МОН можна говорити в умовах, коли особисто міністр Квіт благословляє та підтримує рейдерські захоплення вищих навчальних закладів, незаконно відміняє вибори ректорів, зверхньо та цинічно нехтуючи думкою багатотисячного колективу викладачів та студентів, як це наочно видно на прикладі Національного авіаційного університету та інших ВНЗ?

Дуже сумнівною є також і думка, що нав’язується суспільству, щодо міністра Квіта як борця з корупцією.

Хиба не при Квіту була відкрита карна справа щодо зловживань у підпорядкованій безпосередньо йому системі зовнішнього незалежного оцінювання? До речі, впровадження зовнішнього незалежного тестування розпочалося аж ніяк не при Квіту.

Хиба не до міністра Квіта були і є питання з боку Держфінінспекції щодо побудованого на території Києво-Могилянської академії житлового будинку та «зниклих» у ньому квартир?

Хиба не міністр Квіт був спійманий фактично «на гарячому» журналістами телевізійного каналу «1+1», роз’їжджаючи на автомобілі престижного класу, який належить Національному транспортному університету?.

Цей перелік справ «невтомного борця» з корупцією можна було б продовжувати й далі.

4

У 2015 році Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». «Горизонт 2020» – це найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій з загальним бюджетом близько 70 млрд. євро, розрахована на 2014 – 2020 роки.

Дане членство надало українським учасникам рівноправний статус з їхніми європейськими партнерами, а також відкрило можливості впливу на формування змісту програми.

Задля справедливості слід зазначити, що вся копітка та напружена підготовча робота на дипломатичному, науковому та інших рівнях щодо приєднання України до програми «Горизонт 2020» була проведена Урядом Азарова. Зокрема багато зусиль до цього доклало разом з Національною академією наук Міністерство освіти і науки України під керівництвом міністра Табачника.

Роль міністра Квіта у цьому питанні звелася лише до презентаційних заходів на заключному етапі підписання Угоди щодо приєднання України до програми.

5

Ніякої заслуги міністра Квіта у розробці та прийнятті Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» немає. Значна робота була проведена Комітетом Верховної Ради (і особисто його керівником Л.Гриненвич, спільно з Національною академією наук.

6

Можливість витрачати вищими навчальними закладами власні гроші без Держказначейства так і залишилася на папері нової редакції Закону «Про вищу освіту». Міністр або не розуміє, що відбувається, або свідомо вводить людей в оману. Адже ця норма ніколи не запрацює без внесення суттєвих змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, а також без принципової зміни статусу вищих навчальних закладів як державних неприбуткових установ.

7

Державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою при міністрі Квіті скорочується щороку. Зокрема у наступному році його планується зменшити на понад 12% у порівнянні з минулим роком. У 2014 році, порівняно з 2013-м, державне замовлення було скорочено на 10%. І це – в умовах, коли вища освіта виконує не лише освітню, але й соціальну функцію. Але що для міністра долі молодих людей?

Де результати роботи міністра Квіта?

 


Коментарів 3 Додати коментар

Залишити коментар