Слідами зойків Ісаєнка

Днями «визначний» вітчизняний глистознавець, а за сумісництвом п’ятий виконуючий обов’язки ректора НАУ Ісаєнко, розпочав свою передвиборну кампанію з розлогого як завжди посту у мережі Фейсбук.  Присвячений він «видатним досягненням» чергового мерзотника за чотири місяці «титанічної» праці у кріслі керівника.

3213

Редакція вирішила проаналізувати цей благодатний для гумористів матеріал і дати неупереджену  оцінку всьому, що натворив цей виплодок випадкового політично)комерційного групового коїтусу Ковтунця)Бабака.

Що ж вдалося «визначному управлінцю» та «мутному оратору» за чотири місяці? Отже.

Опора на «внутрішні резерви». Ними виявилися чотири директори інститутів, які, не усвідомлюючи наслідків,  першими  «лягли»  під  «бородянських бандюків» та Харченка ще у 2015 році. Це  Гудманян, Юдін та Муранова. Після поразки кумів Квіта, їх обдурили вдруге —  Майснер підсунув для підпису листа на підтримку чергового рейдера Ісаєнка. Їм до цього часу соромно, що майснери вміло зманіпулювали ними і вони підписали листа на підтримку Ісаєнка від імені всього колективу університету. Далі була таємна зустріч Бабака з Ковтунцем та іншими пройдисвітами, а відтак «обгрунтовані» підстави Ковтунця вимагати призначення Ісаєнка в.о. ректора НАУ. За конформізм підписанти отримали посади та обіцянки подальшого кар’єрного зростання, проте на сьогодні до них починає приходити усвідомлення, що потрібно боятися аферистів «данайців».

Ще одними внутрішіми резервами є проректори Майснер  та  Шульга, кваліфікація  яких  вже  отримала оцінку як міністерства, так і колективу, але вони продовжують  «плідно» допомагати Ісаєнкові руйнувати університет.

«Точкові локальні кадрові зміни» — це приведені в університет десятки працівників університету імені Драгоманова, під яких звільняють наших співробітників, що  пропрацювали в НАУ не один десяток років.

Не забув Ісаєнко  облити брудом і керівників, що виграли усі суди і змусили Ісаєнка виконати ухвали.

Рівень «бридкості» дій в.о. ректора співставний лише з  рівнем об’єкту його наукових зацікавлень. Так буває, коли науковець в процесі роботи щиро закохується у предмет свого наукового пізнання і стає схожим на нього. Так сталося і  з  Ісаєнком.  Можна лише поспівчувати йому. Ми  знаємо про Людину павука, про  Людину собаку, легендарного Кентавра, Русалку…  А МОН прославилося тим, що знайшла Людину глиста. І хвора уява, вроджена мізантропія та гіпертрофована жадібність першого заступника міністра Ковтунця прислала глисто-нарциса до НАУ.

Знову звільнені скористалися своїм правом і виграли суди. Так само вони скористалися своїм правом і подали до суду через незаконне  повторне  звільнення.  У випадку  порушення  прав,  людина може звернутися лише до суду. Більше нікуди. Тому підленькі репліки Ісаєнка про те, що замість роботи вирішили судитися сприймаються як знущання. Бо звільнена людина є викинутою на соціальне узбіччя.

Не згадує «скромно» Ісаєнко,  як принижував поновлених, визначивши робоче місце на вул. Медовій, 2 і щодня двічі посилав комісію перевіряти присутність на роботі. Так може чинити лише жертва непоодиноких   психологічних комплексів  та моральний карлик. Яким, власне, і є Ісаєнко. Слуга кількох господ, як Труфальдіно із Бергамо.

Доручення  «підготувати  аналітичний  документ» —   всього лише пастка, щоб мати підставу оголосити стягнення. Та й серйозний аналітичний документ не для рейдерського сприйняття. Не той рівень. А працювати «в корзину» кваліфікованим працівникам — себе не поважати.

Щодо  «коштів,  виплачених  за рішеннями  судів». Вони  будуть повернуті в казну університету за регресом тими керівниками, які не виконували судові рішення — Хращевським, Харченком, Івановою, Ісаєнком, у процентному співвідношенні. Найбільше поверне у бюджет Харченко,  який  найдовше  не  виконував рішення судів.

А зарплата незаконно звільнених працівників набагато менша за зарплату Ісаєнка, Шульги, а особливо Майснера і Кочергіна. Промовчав Ісаєнко і про те, що казна університету через його непрофесійні дії пуста. І масові звільнення та скасування доплат тому яскраве підтвердження.

«Значно посилений юридичний підрозділ». Про  керівника цього підрозділу Лапутька «Рейдер» уже писав. Це він бейсбольною битою понівечив авто нашого співробітника Калантая, а більярдним києм студента. Відкрите кримінальне провадження.  В  міністерстві також  читають «Рейдера». Це  тішить. Ісаєнко  вже отримав «на горіхи» від Ковтунця за прийняття на  роботу випадкової та небезпечної людини. У юридичний відділ він також влаштував працівників  інституту  післядипломного  навчання НПУ ім. Драгоманова. Звідти ж планується працевлаштувати людей і в інші підрозділи, про що редакція вже інформувала колег. Мета — тотальна зачистка від усіх, хто пам’ятає ганьбу Ісаєнка на виборах ректора у 2008 році. 

А «посилений» юридичний відділ програв усі суди. Єдине, на що він здатен, це відтермінувати винесення справедливих вироків.

Хращевський & Квіта-Ісаєнка. Дуже дошкуляє Ісаєнкові позиція Хращевського.  Усе через судовий позов  Р.Хращевського до Квіта щодо незаконного звільнення. Ісаєнко через підставних осіб пропонував Хращевському і посаду, і великий хабар. Хращевський відмовився. Шкода, бо ще й цього покидька можна було засадити…  Тепер Ісаєнко і поливає його брудом за порядність.

За  безпідставні звинувачення у сепаратизмі відомих харківських правозахисників Ісаєнко, безумовно, буде відповідати. Цей процес буде детально висвітлюватися в медіа.

Поспішив насмішив Ісаєнко своїм воланням про те, що він із зайдами «подолали опір колишніх». Опір колективу подолати неможливо. Вживання займенників «ми», «наші» — звучить жалюгідно, а «впевнено крокуємо в день завтрашній» — як загроза.

Загрозливо звучить риторика Ісаєнка про підтримку його дій владою. Він посилається на міністрів та заступників міністрів, народних депутатів, чиновників інших владних структур, які увійшли/не увійшли до Наглядової ради. Цього боятися слід найбільше. Тут потрібно висловитися лаконічно. Країна владою доведена до краю. Рівень довіри громадян до влади корелюється з рівнем довіри колективу до Наглядової ради, яка сформована з представників влади. Це не здобуток. Це велика небезпека, що за їх підтримки  Ісаєнко вгробить університет так само, як його помічники державу.

Про «плани на майбутнє». Викладачі та співробітники вже мали можливість  ознайомитися  з   проектом «Концепції розвитку».  Не приведи Господь її реалізації! Написана безтолково, про «ніщо». А це дає підстави довільно трактувати пріоритети та довільно їх реалізовувати обмеженими особами, які зараз тимчасово керують університетом.

За чотири місяці чотири концептуальних здобутки! Слабенько якось. Ковтунець не погладить по голівці.

Варто було б додати до переліку і десятки звільнених, і мільйонні втрати бюджету університету від невмілого адміністрування, і призначення на посади десятків некваліфікованих осіб з близького оточення, і ще більшого зниження авторитету університету  в очах суспільства та численних рейтингах.

Але цю прогалину у риториці «авіаційного глистознавця» Ісаєнка редакція  «Рейдера» буде послідовно і неухильно заповнювати та інформувати колектив.

Газета reider-nau

 

 


Залишити коментар