Совсун вистачило два роки міністрування щоб зясувати – система держзамовлення є застарілою

Бер.16.2016. / 1 коментар

Мене завжди дивувало, як неук, або людина з мінімальним досвідом у якійсь сфері, можна з розумним виглядом, не соромлячись, серйозно обговорювати проблему, в якій вона нічого не смислить. Але часті роздуми І.Совсун, яку дикий випадок, чи чийсь невдалий жарт виніс на вершину керівництва цілою галуззю, притупили відчуття небезпеки.

Цього разу Совсун, яка разом зі своїм підлеглим Квітом, в ручному режимі два роки розподіляла держзамовлення серед вишів, намагається продемонструвати хоч якусь логіку і знову спробувати підготувати освітян до чергового, вже третього дерибану держзамовлення.

2

«Система державного замовлення є застарілою та не спирається на об’єктивні дані та наукові методики, а також дає привід звинувачувати державних замовників у «ручному розподілі», – каже втомлена «багатолітнім» досвідом Совсун.

Дивна річ звідки гроші потрапляють у бюджет. За словами Савсун, в умовах ринкової економіки, коли приватні компанії становлять більшість на ринку праці, державне замовлення не відповідає запитам суспільства і потребам ринку праці. Дивний висновок.

Окрім того, державне замовлення не може бути інструментом стимулювання розвитку університетів, адже воно прив’язане до кількості студентів, а, отже, до кількості ставок викладачів.

Совсун також зазначила, що останні 25 років всупереч демографічним тенденціям, коли кількість випускників зменшується, в країні спостерігається зростання кількості ВНЗ і студентів. Сьогодні до 80% випускників потрапляють до університетів. З одного боку, такий стан речей сприяє підвищенню рівня охоплення вищою освітою, з іншого – знижує її якість. А хто оцінює якість? Знищене Квітом НАЗЯВО? Ні. Це вирішує освітянська жриця І.Совсун. Це її «суверенне» право. Кого вбивати, а кого знищувати.

Далі Совсун «розКВІТла» у вигадках «Треба відмовитися від терміну «державне замовлення» та говорити про фінансування вищих навчальних закладів. Йдеться не про припинення державного фінансування, а про створення нової зрозумілої моделі». Якої моделі – необов’язково пояснювати. Мабуть, всім зрозуміла модель? Але найзрозумілішою вона є для «грантового академіка» Совсун.

А далі перейшла до власне моделі…. Совсун «висловила переконання, що нова модель фінансування повинна бути прозорою й ефективною у використанні бюджетних коштів, а також розширювати свободи вищих навчальних закладів самим розпоряджатися грошима». Справжній бальзам для фахівців з ОКР «бакалавр».

Запропонована Совсун і Квітом модель фінансування вищої освіти складається з чотирьох елементів.

Перший ключовий елемент – це базове (блочне) фінансування ВНЗ. Другий – соціальний фонд. Третій – фонд розвитку (фонд капітальних видатків). Четвертий – фонд державної цільової підтримки, де будуть закладені гроші на підтримку тих категорій населення, яким держава надає додаткову підтримку на здобуття вищої освіти.

         А зараз увага!

Що нового запропоновано? Є труднощі у відповіді? То хай це буде домашнім завданням для читача.

Подальші дурниці моделі важко коментувати: «Відповідно до базового або блочного фінансування вищий навчальний заклад отримуватиме 80% гарантованого фінансування від минулорічних коштів. Це надасть можливість університету планувати свою роботу на наступний рік. Решта 20% фінансування будуть розподілені за показниками результативності роботи ВНЗ. Сьогодні за цими показниками пропонується враховувати кількість студентів, які обрали той чи інший університет. При цьому важливо звернути увагу на фінансування студента в залежності від обраної ним спеціальності».

Про банальності слід також згадати: «інженерні спеціальності повинні отримувати більше фінансування, адже потребують використання лабораторій та додаткового обладнання».

Дуже добре в цей невпорядкований мікс ввійшли і показники результативності: «Серед інших показників результативності роботи університету Совсун назвала наукові публікації, науково-дослідну діяльність закладу, рівень інтернаціоналізації, показники працевлаштування випускників, залучення інших джерел фінансування для наукових досліджень».

Справжнім «дивом» стало пояснення Совсун: «соціальний фонд дозволить відокремити фінансування роботи університетів від стипендій. Також потрібно розділити академічні стипендії, за результатами навчання студентів, від соціальних». Тобто найкраще краще кращого…

Аналіз наступного вказує на набуте, а не природне лукавство, яке «вселилося» у Совсун: «Державою на стипендії в різні роки виділялося 30-40% від загальних видатків на вищу освіту. Сьогодні ці видатки складають майже 6 млрд гривень. Звісно, що 60% студентів не можуть мати найкращі показники успішності».

Обговорювати глибинність четвертого елементу нової моделі взагалі не варто, слід процитувати: «фонду розвитку (капітальних видатків) – полягає у спрямуванні коштів на проекти розвитку університету, або на його капітальні інвестиції». З якої методички черпала свої глибокі роздуми Совсун ми не знаємо, але не сумніваємося у їх геніальності. Якщо хто спробує – матиме серйозні проблеми.

Наостанок об’єктивно варт зазначити позитивну частину запропонованої моделі: «У МОН заявляють, що представлена відомством модель фінансування вищої освіти відкрита до широкого обговорення, а також пропозицій від громадськості та експертів».

Може хіба що додати: експертів, які фінансуються самим МОН.


Коментар 1 Додати коментар

  • Дійсно позитивна частина запропонованої моделі:
    «У МОН заявляють, що представлена відомством модель фінансування вищої освіти відкрита до широкого обговорення, а також пропозицій від громадськості та експертів».Може хіба що додати: експертів, які фінансуються самим МОН.

    https://www.youtube.com/watch?v=MKBOo-P-10o&list=PL3RCCjmSAmuFHLuByYxRRWQUZVd-UAOlR

Залишити коментар