Візит до психіатра … або чого досягають пройдисвіти граючись словами

Лис.1.2016. / Коментарів: 8

Члени вченої ради НАУ ось уже півтора роки із захватом спостерігають (і беруть безпосередню участь) у процесі працевлаштуванні такого собі Андрія Васильовича Майснера, друга і помічника лідера молодих регіонів А.Пінчука.

Безпосередні місця роботи А.Майснера нас не цікавлять, бо нічого цікавого там не було. Звичайнісінька «трудова» біографія «перекоти-поле», кар’єриста-невдахи, якого більше року ніхто не витримував і зі скандалом виганяв.

А от в НАУ він реінкарнувався (вигулькнув) у вигляді помічника міністра освіти і науки України С. Квіта разом з кумом О. Бадрудіновим.

Як видатний науковець і освітянин – відразу на посаду першого проректора … Не встиг шокований колектив університету отямитись, як «помилку» було «виправлено»: у штатний розпис Міністр (!) вніс поправку (фіговий листок) Тепер Андрій Васильович гордо подаючи руку представлявся: «перший проректор з адміністрування» …  Те, що такої посади не існує в природі, наше шановне міністерство уже не цікавило. Своя ж людина. Відрядженя для «наведення порядку» виключно в межах діючого законодавства «…вибачте, чинного…»

Смішно? Ні. Гірко…

А далі почалися дива із Статутом. Один за одним виникають аж три варіанти, в яких граючись із словами (пам’ятаєте: та/або…?). Намагалися виключити норму про обов’язковість для проректора мати науковий ступінь, вчене звання певний стаж роботи на науково-педагогічній посаді у ВНЗ…

Ця приваблива гра зі здоровим глуздом і штатним розписом університету продовжується і при новому міністрові освіти і науки України. Перший заступник Міністра В. Ковтунець одним розчерком пера вводить в штатний розпис  посаду проректора з «економіки та адміністративно-господарської роботи», виключивши з розпису посаду проректора з «адміністративно-господарської роботи». Тобто знявши фактично людину, яка обіймала ту посаду з роботи.

Що, він не розумів, що робить, ввівши посаду під «спеціаліста» Майснера? Прекрасно розумів, бо її можна обіймати без наукового ступеня і вченого звання…

Лише б зберегти (працевлаштувати) рідного чоловічка (нехай і неадекватного) за рахунок долі іншої людини. Він же її не знає…

Нестримний на язик «проректор» Майснер бігає по університету розспівуючи, як мантру, слова про те, що, мовляв, я зараз поспішаю, мчусь до Міністра, потім у Київську прокуратуру (там у мене все схвачено…), потім у Кабмін до …, потім до народних депутатів (називаючи їх при цьому по-панібратськи, по іменам…) ….

Мимоволі починаєм думати, що пройдисвіти всесильні, що в чесноти Майдану віримо тільки ми з вами…

А клоуни, посмикуючись і крутячи очима, безкінечно сиплючи не пов’язаними між собою суттю словами ( я вже й забув, чи потрібна довідка психіатра при переході з посади на іншу посаду, які відрізняються одна від одної в назві лише одним словом?). Чи та довідка потрібна людям, які ось уже при п’ятому виконуючому обов’язків підписують штатний розпис університету змінюючи увесь час назви одних і тих же керівних посад? Прекрасно при цьому розуміючи, що усе це дійство спрямоване на знищення людей, які усе своє життя і знання віддали університету, тільки задля того, щоб працевлаштувати таких пройдисвітів, як Майснер, Шульга, Ісаєнко?

Пане Ковтунець і хто там іще за вами… Ламаючи чужі долі , нехай навіть виходячи із зловісної «політичної доцільності» чи власних бізнесових інтересів, нічого Ви не діб’єтеся, окрім лихої людської пам’яті …

Черговий виконуючий обов’язки набирає свою команду проректорів, змінюючи тільки назви посад, а перший заступник Міністра спокійно узгоджує… Набирає, призначає, на ці посади не новообраний проректор, а черговий виконуючий обов’язки….

Абсурд? НІ , не абсурд. Це політика у виконанні недолугих політиканів. Це бажання бути месією, майже Богом, бо посада звалилися зненацька, незаслужено, а вони не можуть отямитися від щастя вирішувати долі своїх колег, як їм заманеться…

А тут ще і цей сумнозвісний «прикуп» … Ну хто ж втримається від спокуси прийняти участь у будівельній афері разом з людьми, які її колись розпочали? До цього нічим не володів (як і всі ми), а тут шанс отримати незаслужене, невідпрацьоване, не перевистраждане, зрештою, непереплакане… Пам’ятаєте, у Ліни Костенко: «моя думка, переплакана двічі…» Ці не переплакують двічі. Вони взагалі не плачуть Плачемо ми з вами.

І ще одне. Пане Ковтунець, випливаючи, «спливають» люди, які багато років тому спаплюжили освітню систему держави, створивши систему ліцензування і акредитації разом із обов’язковим, підкреслюємо, обов’язковим валютним супроводом… А потім, уже будівельну аферу, від якої університет не можу очиститись до цього часу.

Призначення п. Ісаєнка (разом із В.П. Бабаком)  виконувачем обов’язків ректора НАУ, головного фігуранта тієї справи свідчить про те, що ви або ж людина без історичної пам’яті, або ж про ваше бажання продовжити супер прибуткову оборудку.

Діти і так не вірять у можливість (нашу можливість) надавати їм освітні послуги на належному рівні і масово виїжджають вчитися за кордон (звісно, хто може…) Недарма ж перший заступник Міністра при С.М. Квіту (пані Совсун, до речі яка як і наш герой п. Майснер, прямого стосунку до вищої школи, як і відповідної освіти, взагалі не мають)  організувала і провела за рік біля десятка виставок, семінарів на тему «освіта за кордоном»… Але вона хоча б відпрацьовувала свої гранти та вказівки. А ви?

Хочете повернути лихі 90-ті роки?

Хто вам дозволяє це робити? Звичайно ж не совість. Це конкретні люди, яким уже на часі задуматись (ні, не над своїми вчинками і забаганками, а над долею освітньої системи України в цілому). І схаменутись.

P.S. пане Майснер!

Я не знаю, чи усвідомлюєте ви (вибачте, що «ви» з маленької букви, але це рівень людини, до якої я змушений звертатися) усю комічність ( я ж не можу сказати «ідіотизм») ситуації, яку ви разом тепер уже з паном Ісаєнком створили в університеті ( та й у всій освітній галузі) Навряд чи.

Але я особисто усвідомлюю те, що ви потрібні. Дуже потрібні. Потрібні п. Ісаєнку, потрібні Першому заступнику Міністра п. Ковтунцю, потрібні «ляльководам», які стоять за ними. Бо їм краще чужими руками цькувати людей, ламати їх долі…

Виберіть в останній фразі характерне слово і відразу взнаєте ваше прізвисько, яке гуляє по університету. Приз за вгадане? Ваша разом із поплічниками добровільна відставка. Не паплюжте нас і усю освітню галузь в цілому…

Хоча ви на це не підете, допоки в Міністерстві буде «добрий» дядечко чи тітонько…. Прийдеться виносити… До речі, яка ваша маса? …

І ще одне. Пане Ковтунець! Ви ще можете декілька раз підписати (вибачте, перепідписати) штатний розпис НАУ. Усвідомлюючи, що від зміни назви (як і в математиці) суть, тобто сума, функціональних обов’язків не змінюється.

Але за лихою думкою чергового в.о. звільняються люди. Маразм? Цинізм? Ні, холодний розрахунок. Вбити, а потім розбирайтеся….

Дуже не добре, коли у таких оборудках беруть участь люди, яким дали владні повноваження (владні, тобто від імені Держави…)

Якщо не вірять вам, можуть і через вас не вірити Державі, яку ми разом так тяжко вибудовуємо…

І тут своє вагоме слово повинна сказати (не задекларувати!) шановна пані Міністр.


Коментарів 8 Додати коментар

  • Навіть наївний зрозуміє, що так підставляти свій

  • А для чого взагалі освіті міністерство? Є Академія наук, є інститути з досвідченими науковцями, які розробляють стратегію і тактику, освітні стандарти. Є університети післядипломної освіти, обласні управління. Вищі навчальні заклади взагалі самоврядні.А на тлі останніх “діянь” вищі освітні чиновники взагалі показали, які вони далекі від звичайної порядності, гідності. Продовжується совковий “бєзпредєл”, коли чиновника мусили всі боятися, а він набивав кишені. З яких закамарків “вигребла” міністр свого теперішнього першого – лишається лише здогадуватися. Коли в наказі на пів сторінки зробив замміністра. аж 14 помилок, а сам наказ – зразок беззаконня, наглості, відвертого “кришування” осіб, мяко кажучи, скомпроментованих, у яких ще не зійшли синці від “браслетів” на руках – тут уже наївному ясно – “воняє” “зеленими”, Інакше б так не ризикувало міністерство, не плювало в обличчя собі і освіті. Пора створити лінію по збору підписів для ліквідації міністерства, бо таких установ нема в більшості країн. Зекономлені кошти кожна область зуміє використати, будьте певні. І це буде справжня реформа освіти. А “накази” ковтунця займуть своє місце в музеї криміналістики.

  • Шизофренія в повному обсязі: навіть аналогів такою дурні не має!!! Невже у всього колективу мізки почали усихати та зменшуватися до рівня майснерів, ісаєнкових та шульгавих? Звичайно, на фоні неуків, недоумки відчувають себе крутяками. Але король ( чи королева ) ГОЛИЙ. Ось і хочуть вони вдягнути за рахунок інших. І виживають ( точніше сказати віджимають та виштовхують) працівників розумних, освічених та маючих гідність, на фоні яких вони – повне лайно))) Не дозвольте цим покидькам обмарати себе їхнім лайном, бо сморід ще довго буде переслідувати вас.

  • Ситуація з виборами студради показала, що університет нагадує велику клітку, в якій бігають мавпи з гранатами, або басейн, у якому плавають міни з лайном.Про університет говорить уся Україна. Головний організатор “вєщанія”, такий собі Сашко Різник, уже обливає лайном тих, кого вчора називав своїми моральними авторитетами (чув особисто, не брешу). Гоніть лайнюка, щоб не засмердів лакуза “воздух”. Не “віщайте” в його мікрофон, бо перекрутить, продасть і перепродасть. Ніколи не думав, що моя “альма матер” дочекається такої ганьби. Настав для студентів час спокійно і виважено сказати свою думку і про вибори, і про все, що непокоїть.. Перестаньте писати “дурню” “в контакті”. Треба дорослішати і мислити, стати господарями університету, а не стадом, яке заганяють у смердючий хлів. Ви ж авіатори. Не дайте перегнути на коліні десятки тисяч голосів задля того, щоб головою студради став майбутній послушний лакей. Мав би він хоч якусь гідність, не погодився б на фальш, не дав би з себе робити ганчіряну ляльку.

Залишити коментар