Злодій, лайка і придурок у «променях чучхе»

Десь так лаконічно можна охарактеризувати «електоральну базу» п’ятого в.о. ректора НАУ Ісаєнка. Геніальний Facebook навіть не підозрює наскільки він потрібний. І не тільки для інформації, але й для наочності і аналізу. Для розумних, ясна річ. Для тих, хто спочатку подумає, а потім засмічує стрічку потоком свідомості.

Нещодавно університетські фейсбучники мали змогу спостерігати сплеск активності, викликаний оголошенням виборів ректора НАУ. У кожного члена колективу до цієї події заздалегідь сформоване ставлення. Підходить час визначатися кожному, хто в процесі. І якщо до наказу про вибори усі висловлювали думки лише гіпотетично, то тепер цілком конкретно.

На тлі ідіотизму, який окупував університет, усі події чомусь подаються під заголовком «Продовжуємо позитивні зміни в НАУ». Але, судячи з того, що коментують ці «позитивні зміни» в основному персонажі комедійні, то заголовок можна сміливо трактувати як тролінг. Чи стьоб. Сприймати можна як завгодно, але тільки не серйозно.

А які вибори без прихильників? Кожен кандидат в ректори віднедавна замислюється над якістю бази своїх прихильників. Не виняток і Ісаєнко. Змушував підлеглих «лайкати» свої геніальні думки ні про що – збирай урожай. А урожай вродив убогенький.

Після того, як команда професійних зрадників юдіних-гудманянів-муранових передумали підтримувати вчорашнього «рідного батька» Ісаєнка і повісили лист на його підтримку на гвіздочок у туалеті першого корпусу, у Ісаєнка залишилося зовсім мало прихильників. Ну хіба що з десяток помічників, кілька десятків охоронців, обоз зальотних із Драгоманова, ну Шульга, мабуть, бо йому відступати нікуди – позаду тюрма. Ще Роза. Ще геній бейсбольної юриспруденції Лапутько. Ще кілька начальників відділів, яких привів з собою Ісаєнко. Ну ще водій. Та й усе. Якщо не рахувати пару екзальтованих жіночок передпенсійного віку. Та от біда – не всі голосують.

Та повернімося до мережі. Шульга радісно так констатує, що скоро вибори і будуть «позитивні зміни». Лапутько тут же відреагував, нутром відчуваючи щось недобре, і прямо так, в лоб, питає Шульгу, чи «той чекає на зміни керівництва?» Шульга йому про «КЕРІВНИКА», а Лапутько ніяк не второпає і домагається у Шульги пояснення про «які зміни і для кого позитивні?»

Шульга заметався і почав прикриватися міністром, звертаючись до Лапутька тремтячими, очевидно, руками «Цих Ви не згодні?»

Лапутько вперто по-юрилично-твердолобому підозрює, що Шульга «плутається» з міністром. Шульга ще більше занервував, бо «плутатися з міністром» звучить надто нахабно-двозначно. Лапутько або щось знає, або таки справді неграмотний, – подумав Шульга. Але зіскакує з теми радісною риторикою – «і завершальним і позитивним», не забуваючи про всяк випадок погладити по лисині Лапутька, від гріха подалі, і похвалити його, мовляв, «змістовна розмова», Сергію.

Аж тут на допомогу Шульзі в діалог цілком очікувано вривається  Кузнєцова, яка, як завжди весело, втручається в розмову і пояснює агресивному Лапутьку, що «проректор Шульга» і Лапутько думають у правильному напрямку, бо для усіх однаково тепло світять «промені чучхе» вічно молодого вождя Ісаєнка, який зробив для університету стільки, що завтра настане якщо не комунізм, то як мінімум благодать.

Це, безумовно, яскраві представники активу Ісаєнка. Чужий для університету «бєглий Шульга», за яким скоро прийдуть судові виконавці із Сум. І строк світить за злодійство недитячий. Чужий для колективу і дуже небезпечний Лапутько, хворий на психічні розлади і напади агресії. І чужа для університету Кузнєцова, яка буквально живе на сторінках випадкових керівників, лайкає щосили, супроводжуючи це радісним, але фальшивим скавулінням.

Десь така вимальовується картинка з електоральною підтримкою Ісаєнка. Це яскраві типажі, які наділені неймовірним даром бачити те, що не бачить нормальна людина, розгледіти «позитивні зміни», які приніс з собою черговий «злобний карлик» Ісаєнко. П’ятий «прокуратор» НАУ, який, схоже, залишається наодинці з собою та своєрідно-неадекватною групою підтримки.

Бракує у цій компанії, як ковтка чистого повітря, коментаря Майснера, але він уже не в тому статусі. Не прийняв його вірного холуйського плеча пан Ісаєнко і відправив пощипувати корм на ниву юридичної науки. Збридився Майснером, а даремно. Майснер ще зможе нагидити цілу купу. Будемо чекати.

P.S. Будь-які збіги у прізвищах з реальними особами є абсолютно випадковими  😆


Залишити коментар